• 01
  • 03
  • 02
  • 04
  • 05
  • slides 6
  • slides 1
  • slides 8

НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЯМ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ ТИПОЛОГІЯ УРОКІВ

.

Бувають ситуації, коли вчителю важко сформулювати вимоги до уроку, класифікувати уроки, зробити аналіз власного уроку. Під час проходження курсів підвищення кваліфікації всі ці питання відновлюються в пам'яті, але ж курси - раз на п'ять років, і серед буденного великого навантаження немає часу взяти підручники з педагогіки та методики сучасного уроку...

Отже, щоб допомогти колегам згадати всі ці питання, пропоную методичні матеріали для тих вчителів, що прийдуть на курси підвищення кваліфікації і повинні будуть виконувати випускну роботу, одним з вар_|антів якої може бути розробка серії уроків фізики або астрономії.

Методика традиційного уроку

Урок повинен бути пронизаний творчістю і,

разом з тим, залишатись уроком.

С.І. Гессен

Етапи планування уроку

1. Розробка системи уроків з теми або розділу.

2. Визначення освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку на основі програми.

3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, поділ його на завершені у смисловому відношенню блоки, частини, виділення опорних знань.

4. Виділення головного матеріалу, який учень повинен засвоїти на уроці.

5. Розробка структури уроку, визначення його типу та найбільш доцільних методів і прийомів навчання.

6. Знаходження зв'язків даного матеріалу з іншими предметами та використання цих зв'язків під час вивчення нового матеріалу.

7. Планування всіх дій вчителя і учнів на всіх етапах уроку.

8. Підбір дидактичних засобів уроку (плакатів, карток, схем, допоміжної літератури, картин, відеоматеріалів, комп'ютерних засобів).

9. Перевірка обладнання та технічних засобів навчання.

10. Планування записів та малюнків на дошці.

11. Планування самостійної роботи учнів на уроці.

12. Визначення форм і прийомів закріплення отриманих знань.

13. Визначення змісту, об'єму і форм домашнього завдання.

14. Планування форм підведення підсумків уроку.

15. Планування позакласної роботи з даної теми.

16. Запис плану і ходу уроку у відповідності до вимог.

 

Основні етапи традиційного уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Перевірка знань і умінь учнів.

4. Постановка мети заняття перед учнями.

5. Організація сприйняття нової інформації.

6. Первісна перевірка розуміння.

7. Організація засвоєння нового матеріалу шляхом відтворення інформації і виконання вправ за зразком.

8. Творче застосування та здобуття знань.

9. Узагальнення матеріалу, що вивчався на уроці, і введення його в систему раніше засвоєних знань.

10. Контроль за результатами навчальної діяльності, що здійснюється вчителем і учнями, оцінювання знань.

11. Домашнє завдання до наступного уроку.

12. Підведення підсумків уроку.

Структурні елементи уроку

Етапи

Дидактичні задачі

Показники реального результату

розв'язання задачі

1. Організація

початку заняття.

Підготовка учнів до роботи на

занятті.

Повна готовність класу та

обладнання, швидке включення учнів у діловий ритм.

2. Перевірка

виконання

домашнього

завдання.

Встановлення правильності та

осмисленості виконання

домашнього завдання всіма

учнями, виявлення прогалин та їх

корекція.

Оптимальність поєднання

контролю, самоконтролю та

взаємоконтролю для встановлення

правильності виконання завдання і

корекції прогалин.

3. Підготовка до

основного етапу

заняття.

Забезпечення мотивації та

прийняття учнями мети навчально-

пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань та вмінь.

Готовність учнів до активної

навчально-пізнавальної діяльності

на основі опорних знань.

4. 3асвоєння

нових знань і

способів дій.

Забезпечення сприйняття

осмислення та первісного

запам'ятовування знань і способів

дій, зв'язків та відносин у об'єкті

вивчення.

Активні дії учнів з об'ємом

вивчення; максимальне

використання самостійності у

здобутті знань та оволодінні

способами дій.

5. Первісна

перевірка

розуміння.

Встановлення правильності та

осмисленості засвоєння нового

навчального матеріалу; виявлення

прогалин те неправильних уявлень

та їх корекція.

Засвоєння суті засвоєних знань і

способів дій на репродуктивному

рівні. Усунення типових помилок та

неправильних уявлень в учнів.

6. Закріплення

знань і способів

Дій.

Забезпечення засвоєння нових

знань і способів дій на рівні

застосування у зміненій ситуації.

Самостійне виконання завдань,

що потребують застосування знань

у знайомій та зміненій ситуації.

7. Узагальнення

і систематизація

знань.

Формування цілісної системи

провідних знань з теми, курсу;

виділення світоглядних ідей.

Активна та продуктивна

діяльності учнів з включенням

частин в єдине ціле, класифікації та систематизації їх знань

8. Контроль і

самоперевірка

знань.

Виявлення якості та рівня

оволодіння знаннями, способами

дій, забезпечення їх корекції.

Отримання достовірної

інформації про досягнення всіма

учнями запланованих результатів навчання.

9. Підведення

підсумків занять.

Аналіз та оцінка успішності

досягнень мети; перспективи

наступної роботи.

Адекватність самооцінки учня

оцінки вчителя. Отримання учнями

інформації про реальні результати навчання.

10. Рефлексія.

Мобілізація учнів на рефлексію

своєї поведінки (мотивації, способів

діяль-ності, спілкування). Засвоєння

принципів саморегуляції та

співробітництва.

Відкритість учнів в осмисленні

своїх дій та самооцінці.

Прогнозування способів

саморегуляції та співробітництва.

11. Інформація

про домашнє

завдання.

Забезпечення розуміння цілі,

змісту і способів виконання

домашнього завдання. Перевірка

відповідних записів.

Реалізація необхідних та

достатніх умов для успішного

виконання домашнього завдання

всіма учнями у відповідності з актуальним рівнем їх розвитку.

Типологія уроків

В педагогічній літературі немає єдиної класифікації типів уроків: Чередов І.М. виділяє дев'ять, Онищук В.А. - шість (найбільш поширена типологія), М.І.Махмудов - чотири.

І. Урок вивчення нового матеріалу та первісного закріплення знань

Види навчальних занять: лекція, дослідницька лабораторна робота, навчальний практикум, екскурсія.

Мета - вивчення та первісне засвоєння нового навчального матеріалу, осмислення зв'язків та відносин в об'єктах вивчення.

Етапи уроку, логіка дій на уроці

1. Організація початку уроку.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.

4. Первісне вивчення нового матеріалу. Вказівка на те, що учні повинні запам'ятати. Мотивація запам'ятовування та подальшого збереження у пам'яті.

5. Первісне закріплення під керівництвом вчителя шляхом прямого повторення.

6. Контроль результатів первісного запам'ятовування знань.

7. Регулярне систематичне повторення.

8. Первісне закріплення знань, застосування отриманих знань і навичок для набуття нових.

9. Включення опорного матеріалу для запам'ятовування в контроль знань. Контроль та самоперевірка знань.

10. Підведення підсумків уроку.

11. Інформація про домашнє завдання.

II. Урок закріплення знань

Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, співбесіда, екскурсія, консультація. Мета - вторинне осмислення вже відомих знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.

Логіка процесу закріплення знань

1. Актуалізація опорних знань та їх корекція. Постановка мети.

2. Визначення меж (можливостей) застосування цих знань: що за їх допомогою можна визначити, де застосувати?

3. Відтворення учнями знань, умінь та навичок, що необхідні для виконання запропонованих завдань.

4. Вправи за зразком та у подібних умовах з метою вироблення умінь безпомилкового застосування знань.

5. Перевірка виконання завдань. Обговорення припущених помилок та їх корекція.

6. Вправи з перенесенням знань в нові умови.

7. Домашнє завдання.

III. Урок комплексного застосування ЗУН учнів

Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, семінар.

Мета - засвоєння вмінь самостійно у комплексі застосовувати знання, уміння та навички, здійснювати їх перенесення в нові умови.

Логіка процесу комплексного застосування ЗУН

1. Постановка мети уроку. Мотивація дій.

2. Актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань, що є опорними.

3. Узагальнення та систематизація знань і способів діяльності.

4. Тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією.

5. Ознайомлення з новими вміннями; вправи на їх засвоєння. Вправи на їх закріплення.

6. Засвоєння зразка комплексного застосування ЗУН.

7. Застосування узагальнених ЗУН в нових умовах. Вправи творчого характеру.

8. Контроль та самоконтроль знань, умінь і навичок.

9. Підсумок уроку.

10. Домашнє завдання.

IV. Урок узагальнення і систематизації знань

Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.

Мета - засвоєння знань у системі; узагальнення окремих знань у систему.

Етапи уроку

1. Підготовка учнів: оповіщення заздалегідь теми (проблеми), питань, літератури. Організаційний момент.

2. Надання учням під час узагальнюючої діяльності на уроці необхідних матеріалів: таблиць, довідників, наочних посібників, узагальнюючих схем, комп'ютерних матеріалів.

3. Виконання учнями (індивідуально і колективно) (усних та письмових) завдань узагальнюючого та систематизуючого характеру.

4. Перевірка виконання робіт.

5. Формулювання висновків за вивченим матеріалом.

6. Підведення підсумків. Узагальнення окремих знань вчителем.

7. Оцінювання результатів уроку.

8. Домашнє завдання.

V. Урок контролю, оцінювання та корекції знань учнів

Вид навчальних занять: контрольна робота, залік, тестування.

Мета - визначення рівня володіння знаннями. Корекція знань, умінь, навичок. У процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів лежить діяльність, напрямлена на виконання завдань, що поступово ускладнюються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування їх на різних рівнях.

Основні етапи уроку

1. Постановка завдань уроку.

2. Подання змісту контрольної чи перевірочної роботи (тесту).

3. Виконання учнями завдання.

4. Підведення підсумків уроку.

5. Визначення типових помилок в знаннях та уміннях, а також шляхів їх усунення та удосконалення знань і умінь.

Рівні контролю і корекції знань

1. Рівень осмисленого сприйняття знання, зафіксованого у пам'яті. Це означає: зрозумів, запам'ятав, відтворив.

2. Рівень готовності застосовувати знання за зразком та в подібних умовах. Це означає: зрозумів, запам'ятав, відтворив, застосував за зразком та в змінених умовах, де треба розпізнавати зразок.

3. Рівень готовності до творчого застосування знань. Це означає: оволодів знаннями на певному рівні та навчався переносити їх в нові умови.

VI. Комбінований урок

Основні етапи уроку

1. Організаційний етап.

2. Перевірка домашнього завдання. Постановка мети уроку.

3. Всебічна (комплексна) перевірка знань.

4. Підготовка учнів до активного осмисленого засвоєння нового матеріалу, тобто актуалізація знань, практичних та розумових вмінь.

5. Засвоєння нових знань.

6. Закріплення матеріалу, що був вивчений на цьому уроці і раніше, який пов'язаний з новим.

7. Підведення підсумків і результатів уроку.

8. Інформація учнів про домашнє завдання та інструктаж з його виконання.

Аналіз сучасного уроку

Аналіз будь-якого уроку представляє собою комплексний підхід, в якому психологічний, педагогічний, змістовий, методичний та предметний аспекти тісно взаємопов'язані. Сам по собі аналіз уроку як процес осмислення та самопізнання формує у вчителя аналітичні здібності, розвиває інтерес і визначає необхідність вивчення проблем навчання і виховання. Вміння проводити спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, узагальнювати та робити науково обґрунтовані висновки, є дієвим засобом удосконалення професійно-педагогічної майстерності.

Сучасний урок - це урок, що відповідає сучасним вимогам підготовки конкурентоздатного випускника.

Типи аналізу уроку

Повний - проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи.

Короткий - відображає основні дидактичні категорії з метою загальної оцінки його якості.

Комплексний - передбачає всебічний розгляд в єдності та взаємопов'язаності цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше під час аналізу декількох уроків з однієї теми, а також для навчання спеціалістів.

Аспектний - використовується за умови необхідності більш глибокого розгляду будь-якого одного аспекту уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя.

Кожний з цих типів аналізу уроку може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний. Цілі педагогічного аналізу можуть бути різними; виходячи з них, застосовується частковий аналіз, що відповідає якому-небудь аспекту уроку (загально педагогічному, психологічному тощо).

Загальні критерії аналізу уроку

Результативність. Вважається, що результативність уроку залежить від технології його проведення, що базується на дотриманні основних правил організації навчального процесу: чим більш якісна технологія, тим вищий результат уроку. Тому вся діяльність учителя і учнів повинна здійснюватись з урахуванням останніх психолого-педагогічних досягнень.

Основні вимоги до аналізу уроку

• Мета і завдання аналізу теми.

• Знання основ дидактики, психології, методики, програм, нормативних вимог і методичних рекомендацій.

• Вміння виділяти позиції та показники , за якими необхідно аналізувати свій урок.

• Знання особливостей учнів та їх врахування у роботі на уроці.

• Обгрунтованість освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку.

• Обгрунтованість розробленого плану уроку, його типу, структури, змісту, методів і засобів.

• Психологічна і педагогічна оцінка системи учбових задач, завдань та вправ, що пропонуються для виконання учнями на уроці.

• Оцінка розвитку самостійності мислення учнів на різних етапах уроку.

• Виконання намічених завдань уроку.

• Оцінка педагогічної доцільності дій та фактів на уроці.

• Вміння показати взаємозв'язок етапів уроку і оцінити їх.

• Відчуття задоволеності (або незадоволеності) уроком або його окремими етапами.

• Розробка заходів з усунення недоліків.

Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку - це уявне розкладання (розгляд) проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх суть, завдання з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого із здійсненим з урахуванням успіхів та здобуттів учнів.

Рівні самоаналізу уроку:

емоційний - мимовільний рівень, коли учитель відчуває задоволеність або незадоволеність своєю педагогічною діяльністю;

оціночний - коли оцінюється відповідність результату уроку цілям і плану, що були розроблені;

методичний - коли урок аналізується з позицій існуючих вимог до нього.

рефлексивний - коли визначаються причини і наслідки, що вони мають. Це вищий рівень аналізу, для здійснення якого необхідно застосовувати психолого-педагогічну теорію.

Самоаналіз уроку

Варіант 1

1. 1. Характеристика класу

A) Розглядається структура міжособистісних відносин: лідери, аутсайдери; наявність угрупувань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємовідносин і організаційної структури класу.

Б) Необхідно дати характеристику недоліків біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудженість); патологічні відхилення.

B) Характеристика недоліків психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі розглядається характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, сім'ї, колективу.

Г) Аналіз недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми у навичках учбової праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.

Д) Розгляд недоліків дидактичних та виховних впливів школи, після чого - недоліків впливу сім'ї, одноліток, позашкільного середовища.

Примітка. Зрозуміло, зовсім не обов'язково під час кожного самоаналізу уроку давати таку детальну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівника тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, але й на конкретних учнів.

1. Аналіз зовнішніх зв'язків уроку: встановлення місця і ролі даного уроку у темі, що вивчається; характер зв'язку уроку із попередніми та подальшими уроками.

2. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу: чого треба досягнути в знаннях і уміннях, виходячи із специфіки учнівського колективу; який виховний вплив на учнів; які якості розвивати.

3. Характеристика задуму уроку (план):

• що собою представляє зміст навчального матеріалу;

• як будуть засвоювати його учні, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності;

• яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі;

• яка частина матеріалу потребує допомоги учителя під час його засвоєння;

• що необхідно міцно засвоїти, а що використовувати тільки для ілюстрації;

• що з вивченого раніше необхідно повторити і на що спиратись під час вивчення нового;

• як закріпити те, що вивчено;

• що буде цікавим і легким, а що - важким;

• яким чином будуть досягнуті на уроці виховні та розвиваючі задачі.

1. Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку виділення навчально-виховних моментів, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

2. Структурний аспект самоаналізу: подобний аналіз етапів, які, на думку вчителя, мали найбільш сильний позитивний або негативний вплив на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм (доведення оптимального вибору).

3. Функціональний аспект аналізу: визначається, наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Виділяються найбільш вдалі та невдалі моменти діяльності учителя і учнів; аналізується відповідність стилю відносин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

4. Оцінювання кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення невідповідності між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цієї невідповідності; оцінка досягнення виховних і розвиваючих завдань уроку; висновки та самооцінка уроку.

Самоаналіз уроку

Варіант 2

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок з попередніми уроками?

2. Які особливості класу були враховані під час планування уроку?

3. Які завдання планувалось вирішити на уроці?

На чому ґрунтується такий вибір завдань уроку?

4. На чому ґрунтується вибір структури і типу уроку?

5. На чому ґрунтується вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?

6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, мораль-но-психологічні, часові тощо) були створені на уроці?

7, Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які саме? До чого вони призвели?

8. Як можна оцінити результати уроку? Чи розв'язані його завдання? Чи не було перевантаження учнів?

9. Які висновки можна зробити на майбутнє з результатів уроку?

Література

1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.

2. Волков Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 2001.-576 с.

3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока / Под ред. П.И. Пидкасистого. - М.: 2004.

4. Иванова Л.А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1983.-160 с.

5. Ильина Т.А. Педагогика. Курс лекций. - М.: 2004.

6. Кириллова Г.Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. - М.: 2000.

7. Конаржевский Ю.А. Анализ урока. - М.: Образовательный центр «Педагогический поиск», 2000.

8. Культура современного урока/Под ред Н.Е.Щурковой. - М.: 2004.

9. Махмудов М.И. Современный урок. 2-е изд. - М.: 2005.

10. Онищук В.А. Урок в современной школе. - М.: 2005.

11. Онищук В.О. Типи, структура, методика уроку в школі. - К.: Рад. школа, 1983.

12. Педагогика. Учебное пособие для студентов пед. вузов и пед колледжей /Под ред. В.Пидкасистого. - М.: Педагогическое Общество России, 2000. - 640 с.

13. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. - К.: А.С.К., 2003.

14. Селевко Г.К. Тестовый аспектный анализ урока. - М.: 2006.

15. Сучасні уроки// Завуч. - 2002. - № 35 (149).

16. Энциклопедия профессионального образования. В 3-х томах / Под ред. С.Я. Батышева. - М.: АПО, 1999.

Людмила Гайналій, завідувач кабінету природничо-математичних дисциплін, основ економічних знань та екології, методист з фізики та астрології ЗІППО