• 01
  • 03
  • 02
  • 04
  • 05
  • slides 6
  • slides 1
  • slides 8

Єдині вимоги щодо ведення шкільної документації з іноземних мов

.

Олеся Рацюк, Мар’яна Тріфан
Єдині вимоги щодо ведення шкільної документації з іноземних мов: методичні рекомендації.

Сучасна школа перебуває на шляху модернізації змісту і форми навчання. Ефективність навчання іноземної мови залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя врахувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні особливості дітей.
     Як зазначено у Програмі, основним призначенням іноземної мови як шкільного предмету є сприяння в оволодіння учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній та писемній формах. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.
Головна мета навчання іноземної мови полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.
Знання іноземних мов у наш час, коли розширюються міжнародні звязки нашої держави з іншими країнами, відіграє все більшу роль.
     В загальній системі заходів, що проводяться тепер у зв’язку із запровадженням вивчення іноземної мови у початкових класах, 12-бальної системи оцінювання та зовнішнього незалежного тестування, важливе значення має встановлення єдиного режиму ведення шкільної документації.
     Єдиний режим – це суворо окреслене коло вимог, обов’язкових для здійснення кожним вчителем, це система постійної чіткої організації роботи вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів, спрямованої на підвищення якості мовної компетенції учнів з іноземних мов.
     Як в усній, так і в писемній мові від вчителя вимагається абсолютна грамотність, уважне ставлення до кожного запису: на дошці, в журналі, зошиті учня, методичних матеріалах і т. ін.

 

 

Сучасний зміст мовної освіти має рівневий характер і зорієнтований на  вимоги до володіння іноземної мови в системі рівневих стандартів Ради Європи.
Згідно з Базовим навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів іноземна мова входить до освітньої галузі “Мова і література” і на його основі розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів де   встановлено тижневий  та річний розподіл годин на  її вивчення. 

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

У 2008-2009 н.р. робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 11-річної школи для:
- 9-х класів  складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р.№ 342 (додатки 3, 4);
- 10-11-х класів складаються за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;
-  9-11-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. № 516 (додатки 1, 2).
-  9-11 класів  спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметі складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додаток 7).
Робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12- річної школи для:
- 1-4-х класів складаються за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682;
- 5-8-х класів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 07.05.2007 р. №357 (додатки 1-4);
- 1-8-х класів складаються  за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 р. № 182;
- 5-8-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів складаються за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН від 07.05.2007 р. №357 (додаток 25).

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу  клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи. 

        Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів є тим узагальненим змістом навчання, обов’язковим мінімумом, котрий кожен навчальний заклад зобов’язаний надати учням для забезпечення їхніх конституційних прав на отримання загальної середньої освіти. Обов’язковий мінімум, закладений у програмах, розподіляє навчальний матеріал за етапами та роками навчання, забезпечує їхню наступність і представлений у формі таблиці, що містить набір компетенцій, сфер спілкування, тематики ситуативного спілкування та  засобів вираження.
Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року,  а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
В основі навчальної програми з іноземних мов покладені наступні концептуальні положення.
У відповідності до особистісно-орієнтованої парадигми навчання іноземним мовам програми зорієнтовані на комплексну реалізацію особистісного-орієнтованого, діяльнісного, комунікативного та соціокультурного підходів до вивчення іноземних мов. Цілі, зміст та прогнозовані результати іншомовної освіти представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між ними. Заданий зміст навчання зорієнтований на навчання, виховання і розвиток особистості учня засобами іноземної мови.       
Основне призначення навчання іноземним мовам полягає в формуванні комунікативної компетенції, тобто, здатності та готовності здійснювати іншомовне міжособистісне та міжкультурне спілкування з носієм мови. Діалог культур, як результат соціокультурної направленості навчання іноземним мовам, орієнтує на посилення культурознавчого аспекту щодо змісту навчання іноземним мовам, залучаючи учнів до культури країни мову котрої вони вивчають, допомагаючи їм у  пізнанні культури своєї країни та розвиваючи уміння представити її засобами іноземної мови. Моделювання ситуацій діалогу культур на уроках  іноземної мови дозволяє учням порівнювати особливості стилю життя  людей в нашій країні та в країнах мова котрих вивчається. Реалізація принципу діалогу культур в школі сприяє формуванню в учнів в умовах іншомовного навчального спілкування таких необхідних для міжкультурного спілкування якостей як:

  • культурна неупередженість, толерантність і соціокультурна спостережливість;
  • готовність до спілкування і співробітництва з людьми в іншомовному середовищі;
  • мовленнєва і соціокультурна тактовність та ввічливість;

Формування і удосконалення в учнів соціокультурної компетенції в основній школі направлено на:

  • розвиток здібностей орієнтування в соціокультурних аспектах життєдіяльності людей в країнах мова котрої вивчається;
  • адаптацію до спілкування в іншомовному оточенні, розуміння необхідності слідувати традиційним канонам ввічливості в країнах мова котрих вивчається;
  • оволодіння засобами представлення рідної країни в іншомовному середовищ.

Соціокультурна освіта засобами іноземної мови  стає основою для:

  • переносу позитивного досвіду вивчення країн мова котрих вивчається при наступному самостійному вивченні інших мов і відповідно інших культурних осередків;
  • подальшого розвитку соціокультурної компетенції в рамках вибраного профілю навчання.

У 2009-2010 навчальному році іноземна мова  вивчається за кількома навчальними програмами, а саме:

10-11 класи

  • Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 10-11 класи.-Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах». – 2006 р.;
  • Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 10-11 класи.-Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах». – 2006 р.;
  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи. – К.: «Навчальна книга», 2004 р.;

2-9 класи

  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи. –К.: «Перун», 2005 р.;
  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-12 класи. –К.: «Перун», 2005 р.;
  • Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 1-12 клас.-Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах». – 2005 р.;

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф МОН України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом МОН України та оприлюднюється у «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна ознайомитися у збірниках №№ 22,23,24(серпень 2009), №№ 25, 26, 27(вересень 2009) та №№28,29 (жовтень2009).

 

ОЦІНЮВАННЯ

          Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне та підсумкова державна атестація.

 

Поточне оцінювання

         Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання. При оцінюванні мовленнєвої діяльності учнів під час кожного уроку протягом семестру оцінки виставляються та враховуються як поточні ( за винятком контрольного оцінювання з чотирьох видів мовленнєвої діяльності у кінці семестру).

Тематичне оцінювання

Тематичне оцінювання з іноземної мови проводиться за результатами поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал (методичний лист МОН України , «Про вивчення іноземних мов у 2009-2010 н.р»), який заноситься  до журналу після вивчення теми без дати. Бал за тематичне оцінювання виставляється до класного журналу в клітинку з надписом Тематична (без дати). Кількість тематичних оцінок відповідає кількості розділів тематики ситуативного спілкування зазначених у  Програмі. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності. При цьому проведення окремої тематичної роботи для здійснення відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) були відсутні на уроках протягом вивчення теми у колонку з надписом Тематична  виставляється н/а (не атестований). Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

 

Таблиця № 1

     21/10

тематична

 

8

 

10

 

 

Семестрове оцінювання

       Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма – з кожного виду окремо) та на основі тематичного  оцінювання. Бал за семестрове оцінювання виставляється до класного журналу у клітинку без дати з надписом І семестр (ІІ семестр).
Якщо учень (учениця) були відсутні на уроках протягом семестру, у колонку з надписом І семестр (ІІ семестр)  виставляється н/а (не атестований). Семестрова оцінка може підлягати  коригуванню. Скорегована семестрова оцінка виставляється  без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр (ІІ семестр). Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. 
Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше 5 днів після подання заяви (заява подається у триденний термін після виставлення семестрової оцінки). У разі хвороби учня термін може бути подовжено. Завдання для скоригованого семестрового оцінювання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
Підвищення семестрової оцінки учнями 9-12 класів не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою та нагородження золотою та срібною медалями.

 

Таблиця №2

12/12 аудіювання

15/12 говоріння

17/12 читання

21/12 письмо

І семестр

скоригована

 

 

 

 

 

 

 

 

Річне оцінювання

 

         Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна  без зазначення дати, не раніше, ніж через 3 дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня за підсумками двох семестрів у колонку Річна  робиться запис  н/а (не атестований).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.

  

 

 

Критерії оцінювання знань, навичок і умінь
    
Творча робота
12 – 0 помилок                                           6 – 7 помилок
11 – 1-2 помилки                                       5 – 8 помилок
10 – 3 помилки                                          4 – 9 помилок
9 – 4 помилки                                            3 – 10 помилок
8 – 5 помилок                                            2 – 11 помилок
7 – 6 помилок                                            1 – 12 помилок
Диктант
12 – 0 помилок                                          6 –7 помилок
11 – 2 помилки                                          5 – 8 помилок
10 – 3 помилки                                          4 – 8 помилок
9 – 4 помилки                                            3 – 10 помилок
8 – 5 помилок                                            2 – 11 помилок
7 – 6 помилок                                            1 – 12 помилок
     Тестування
100% - 12 балів                                         52 –59% - 6 балів
92 –99% - 11 балів                                    44 –51% 5 балів
84 –91% - 10 балів                                    36 –43% - 4 бали
76 –83% - 9 балів                                      28 –35% - 3 бали
68 – 75% - 8 балів                                     20 –27% - 2 бали
60 – 67% - 7 балів                                     12 –19% - 1 балів

Кількість і призначення учнівських зошитів

      Для     виконання всіх видів навчальних робіт  необхідно мати таку кількість зошитів з іноземних мов: по два зошити  у 2-9-х класах і один – у 10-11-х класах (за наявності двох зошитів один із них може бути на друкованій основі). Для виконання контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
Зошити з іноземної мови підписувати мовою, що вивчається, наприклад:
English                     Français                             Deutsch
Oleh Boiko            Hanna Fedak                 Olena Bondarenko
Form 5 A                  Classe 5 V                           Klasse 5 B
School 16                  Ecole 16                              Schule 16


Словники підписуються так:
Vocabulary...      Vokabelheft …              Vocabulaire…
Для міських шкіл слід писати лише номер школи, для сільських ще й назву населеного пункту :
School   2 ( School of Tarasivka),
Ecole 5( Ecole de Bilky)
Schule 3 (Schule in Lalovo) 

У зошитах з іноземної мови перед виконанням письмової роботи записувати словами назву дня тижня, число і місяць. Наприклад: Wednesday, the tenth of December; Jeudi, le dix septembre; Donnerstag, den zehnten September, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати необхідно вказати, де виконується робота (класна чи домашня робота), вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.
Учнівські зошити, в яких виконуються класні та домашні роботи з іноземних мов, перевіряються: у 2-4-х класах – після кожного уроку в усіх учнів із виставленням оцінок та виправленням помилок; у 5-9-х класах – один раз на тиждень; у 10-12-х класах – перевіряються найзначиміші роботи  один раз на місяць. Результати перевірки робочих зошитів не враховуються при виставленні тематичного або семестрового балу.
У словникових зошитах з німецької та французької мов виділяють 3 графи. У першій графі записується порядковий номер слова, у другій  записуються іноземні слова та вирази, у третій подається переклад. У словниках з англійської мови необхідно виділити  ще одну графу для транскрипції. Наявність словників перевіряється один раз у семестр з виправленням помилок, датою та підписом вчителя.
Результати перевірки зошитів виставляються до класного журналу один раз на місяць у графу без дати з надписом зошит.

 

 

 

 

Таблиця №3

ПІП учня

дата

дата

тематична

дата

дата

зошит

дата,  аудіюв.

дата

дата,  читання.

дата

дата,  говор.

дата,  письмо

дата

І семестр

скоригована

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планування

Планування починається складанням календарно-тематичного плану на один семестр. Для складання такого плану необхідно визначити обсяг мовного і мовленнєвого матеріалу з урахуванням етапів роботи та вимог програми, визначити необхідні методи та прийоми навчання, спланувати домашнє завдання, врахувати рівень підготовки учнів, їх пізнавальну активність, уміння виконувати ті чи інші вправи.
Схема календарно-тематичного плану може мати різні варіанти в залежності від конкретних умов навчально-виховного процесу, однак, повинна включати основні розділи Програми.

 

Таблиця № 4

дата

Тема
підтема

Мовленнєві
функції

лексика

граматика

фонетика

Домашнє
завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

         Календарно-тематичний план є основою для поурочного планування, в якому розкривається конкретний зміст кожного уроку.

         План-конспект уроку може бути стислим і розгорнутим. На початку конспекту вказується дата проведення уроку, його порядковий номер, группа/ класс учнів, тема, підтема, цілі, а потім послідовно викладається хід уроку у вигляді сценарію: вступ, основна частина та заключна частина.
Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку, в якому має бути розроблений хід уроку іноземною мовою, точні формулювання правил та завдань, зразки виконання вправ.

Зразок оформлення плану-конспекту уроку

Урок №____________Клас____________ Дата__________
Тип уроку ________________________________________
Тема уроку _______________________________________
Підтема __________________________________________
Мета _____________________________________________
Засоби навчання ___________________________________
Хід уроку

 

 

 

Схематичний план уроку

Початок уроку

  • Організація классу – 2хв.
  • Мовленнєва/фонетична зарядка

(введення в комунікативну ситуацію) - 3хв.
Основна частина уроку – 35 хв.
Робота з розвитку чотирьох мовленнєвих компетенцій – 35 хв.
(аудіювання, читання, говоріння, письмо)
3.
4.
5.
6.
Заключна частина уроку
    7. Повідомлення домашнього завдання – 2 хв.
8. Оцінювання учнів – 2 хв.
9. Підсумки уроку – 1 хв.

        

Ведення класного журналу

    Всі записи у класному журналі ведуться  рідною мовою (наказ МОН України від 03. 06. 08 № 496). З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку іноземною мовою за умови недоцільності перекладу граматичних явищ, що вивчаються. На правій сторінці записується тема уроку та короткий зміст проведеної роботи.  Назва теми для серії уроків дається тільки один раз, а потім слід вказувати тільки відповідну підтему кожного уроку, що входить до даного тематичного циклу та вид роботи на уроці.
Враховуючи психологічні, фізичні та вікові особливості школярів, не рекомендується проведення контролю чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів один за одним протягом чотирьох останніх уроків семестру.

 

Таблиця №4

дата

Зміст уроку

Домашнє завдання

1.

2/09

Тема: Я, моя сім’я. Введення ЛО та МЗ.(лексичних одиниць та мовленнєвих зразків)

впр. 2 с. 4
(письмово)

2.

4/09

Автобіографія. Автоматизація ЛО та МЗ.

Написати автобіографію

3.

9/09

Мій друг. Фізичний портрет. Вживання прикметників.

впр. 8.с.5 (письмово)

4.

11/09

Портрет друга. Моральні якості. Ступені порівняння прикметників

Описати друга

5.

дата

Підтема. Вид роботи.

д/з

6.

дата

Підтема. Вид роботи.

д/з

7.

дата

Підтема. Вид роботи.

д/з

8.

дата

Підтема. Вид роботи.

д/з

9.

дата

Тема: Природа і погода. Введення ЛО та МЗ.

д/з

10.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

11.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

12.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

13.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

14.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

15.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

16.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

17.

дата

Тема: Засоби масової інформації. Введення ЛО та МЗ.

д/з

18.

дата

Підтема. Вид роботи. Контроль аудіювання

д/з

19.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

20.

дата

Підтема. Вид роботи. Контроль говоріння

д/з

21.

дата

Підтема. Вид роботи.

д/з

22.

дата

Підтема. Вид роботи
Контроль письма

д/з

23.

дата

Підтема. Вид роботи.
Контроль читання

д/з

24.

дата

Підтема. Вид роботи

д/з

 

 

Профільне навчання

 

Іноземна мова як навчальний предмет сприяє профілізації навчально-виховного процесу за будь-яким напрямом, оскільки вона дозволяє реалізувати міжпредметні зв’язки, інтегруючи зміст різних шкільних дисциплін. Взаємопроникнення і взаємодія змісту різних дисциплін і іноземної мови, як навчального предмету, виявляється в тому, що знання з інших дисциплін, які передаються за допомогою іноземної мови, слугують засобом для оволодіння нею, і іноземна мова, в свою чергу, є засобом для отримання цих знань.
У складі суспільно-гуманітарного напряму іноземна мова може стояти в центрі філологічного навчального профілю, який передбачає не тільки поглиблене її вивчення, а й підготовку учнів до продовження освіти в мовному педагогічному ВНЗ через ознайомлення їх з основами лінгвістики, зарубіжної літератури, країнознавства, перекладу тощо.
У складі всіх інших навчальних профілів за будь-яким напрямом (суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, художньо-естетичним, спортивним) іноземна мова, як навчальний предмет, виступає засобом реалізації профільного навчання і передбачає, з одного боку, поглиблене її вивчення за рахунок профільної спеціалізації і, з іншого боку, вирішення завдань, зумовлених профілем.
Профільна спрямованість вивчення іноземної мови досягається профільно-орієнтованими інтегрованими курсами, а також курсами за вибором.
Профільне навчання іноземних мов реалізується через навчально-методичне забезпечення профільного вивчення предметів. Викладання іноземних мов у профільній школі здійснюється  за програмами “Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 кл.” (видавництво “Навчальна книга”, 2004 р.) та навчальними посібниками:
Англійська мова для 10-го класу Сірик Т.Л. для фізико- математичного, технологічного профілів (вид.СТЛ-книга).
Підручник «Франція» для 10-го класу філологічного профілю. Спецкурс «Країнознавство» автор Сваткова Т.Д (вид. “Навчальна книга”).
Посібники «Найцікавіше з життя Німеччини» «Погляд на німецькомовні країни» для 10-го класу. Спецкурс «Країнознавство» автор Гусєва П.Т. та інші.
Посібник «США: географія, економіка, культура» 10 клас Маліненкова Е.І. спецкурс «Країнознавство» (вид. “Світ дитинства”).
Посібник “Business English Essentials” 10-11 класи Біленька О. та інші. Спецкурс “Ділова англійська мова” (вид. “Карп’юк”).
Посібник “Sci-Tech Translation”10-11 класи Коваленко А.Я. Спецкурс “Технічний переклад” (вид. “Карп’юк”).
У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та  оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком  можна ознайомитись  на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua   

Тестування з іноземних мов

Прагнучи у європейську спільноту, Україна користується тими документами, інструкціями та положеннями, що є фундаментальними в цій сфері.
Сучасні автори підручників, а також спеціалісти, які розробляють тестові завдання, у своїй діяльності керуються конкретним документом, розробленим Радою Європи - “Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання та оцінювання”. Засади цього документу є базовими в Європі для написання національних програм, навчальних планів та матеріалів (підручників, посібників), розробки тестових завдань, їх перевірки та оцінювання, а також тлумачення отриманих результатів. Цим базовим документом керувалися вітчизняні спеціалісти, створюючи національний “Державний стандарт базової і повної середньої освіти з іноземних мов”, який у загальних рисах подає основні рекомендації та окреслює загальні цілі навчання мов, на основі яких складається послідовна й прозора структура навчання та оцінювання по всій Європі.
У Рекомендаціях розроблено шкалу мовних умінь, які необхідні людині для включення в комунікативну діяльність. Для того, щоб виміряти певні вміння, на що й буде спрямований майбутній національний екзамен, слід, по-перше, розуміти, які саме вміння свідчать про розвинуті навички читання, говоріння, письма, аудіювання; по-друге, розвивати ці вміння за допомогою певної системи вправ і завдань на будь-якому матеріалі, який пов’язаний із тематикою, окреслює у Державному стандарті.
У зв’язку із запланованою зміною формату національного екзамену на зовнішнє незалежне оцінювання(тести) змінюються і шкільні підручники. Всі  підручники випущені за останні роки включають аудіо супровід, вправи і завдання набули більш проблемного характеру; репродуктивні уміння і навички розглядаються лише як перший етап на шляху до реформування продуктивних умінь.
Особливістю сучасного  екзамену є той факт, що всі завдання подаються не в окремих реченнях, а в зв’язному контексті – тексті, у якому дотримується принцип комунікативної спрямованості та передаються конкретні життєві реалії. Кращі підручники уже на ранніх етапах навчання націлені на формування стратегій аудіювання і читання і будуються на принципі навчання граматиці у контексті.
Зовнішнє незалежне оцінювання враховує міжнародний досвід у вивченні та викладанні іноземних мов і дає змогу об’єктивно виявити рівень таких мовленнєвих компетенцій:

  • лінгвістичної;
  • соціолінгвістичної;
  • прагматичної;
  • діяльнісної (стратегічної).

         Вищенаведені компетенції реалізуються на практиці в наступних видах мовленнєвої діяльності:

  • аудіюванні;
  • читанні;
  • письмі;
  • говорінні.

         Зовнішнє незалежне оцінювання – це процедура, яка складається з двох частин: письмової та усної. Письмова частина має чотири складові (аудіювання, використання мови (використання мови це складова частина тесту, де оцінюються лінгвістичні компетенції учнів, їхнє вміння використовувати знання граматичних структур та словниковий (лексичний запас іноземної мови), читання та письмо). Усна частина тесту має одну складову – говоріння.  
Сфери та теми, що розглядаються
Основна тематика:

  • особа та її характеристика;
  • будинок, житло, оточуюче середовище;
  • повсякденне життя;
  • відпочинок та розваги;
  • подорожі та поїздки;
  • відносини з іншими;
  • сфера послуг;
  • місцевість;
  • мова та література.

Забезпечення Рівень А1 та А2
Фото та малюнки, що відображають:

  • вивіски, рекламні щити та оголошення;
  • сцени, що зображають події на ринку та на вулиці;
  • повсякденні ситуації ( у школі, вдома, на прогулянці і т.д.)

Звукові матеріали, що відтворюють:

  • оголошення у громадських місцях (вокзал, аеропорт, універсальні магазини);
  • оголошення по радіо та на телебаченні (метеорологія, концертні програми, кінофільми і т. д. );
  • повідомлення на автовідповідачі.

В1 та В2
Міні-діалоги (2 - 3 розмови), що відображають:

  • пропозицію, що супроводжується відмовою або згодою;
  • прохання зробити що-небудь, на яке дається відповідь;
  • запит інформації із відповіддю на нього;
  • прохання пояснити що-небудь та пояснення;
  • оголошення, повідомлення або інструкції із відповідями;
  • телефонні дзвінки, запит інформації і т.д. 

        Рівень складності вибраного матеріалу відповідає обраному рівню досягнень учня. Увесь підготовлений матеріал відображає автентичні ситуації, оскільки йдеться про мовлення. Записи представляють усні розмови, що мають місце у повсякденному житті країни, мова якої вивчалась.
При виборі завдання до уваги беруться різні фактори:
- лінгвістична складність;
- тип тексту;
- структура дискурсу;
- матеріальне забезпечення;
- тривалість звучання тексту;
- інтерес того, хто вивчає мову.
На перших двох рівнях (А1 та А2) темп мовлення  звичайно повільний, а голос експресивний, ситуація чітка для того, щоб було легко сприймати матеріал для аудіювання. За типом висловлювання це - монолог чи розмова, під час якої легко можна відрізнити чоловічий голос від жіночого, або голос дорослого від голосу дитини, і співрозмовники гратимуть різні ролі.
На вищих рівнях (В1, В2) аудіоматеріал містить зміни місця і часу подій та самих подій. Мова має багато елементів розмовного стилю, а темп мови швидкий.
Учні повинні вміти:

  • виділяти основну інформацію, що знаходиться у ситуаціях повсякденного спілкування;
  • розуміти прості висловлювання, що пов’язані зі знайомими темами в повідомленнях, оголошеннях, розмовах та спілкуванні по телефону і т. ін., та визначати тему розмови;
  • розуміти основні положення висловлювання на знайомі теми під час  навчання та розваг;
  • розуміти основні ідеї складних розмов на конкретні або абстрактні теми, відомі чи невідомі, що зустрічаються у особистому, суспільному житті;
  • розуміти сутність тексту;
  • слідкувати за основною ідеєю тексту;
  • знаходити специфічну інформацію відповідно до завдання;
  • відділяти фактичну інформацію від вражень;
  • слідувати усним інструкціям.

Відповідно до запланованої  зміни формату іспиту  внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.
Для отримання високого балу з тестування (зовнішнього незалежного оцінювання) потрібно досягнути високого рівня іншомовної комунікативної компетенції. Насамперед це стосується уміння використовувати різноманітні стратегії аудіювання та читання і до того ж ці стратегії необхідні в реальному житті, в реальному спілкуванні.     
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int ; www.britishcouncil.org.ua ; www.goethe.de/kiev 

 

Методичні рекомендації для учня, що готується до ЗНО

          Перед офіційним незалежним оцінюванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів заради тренування. Не можна навчитись добре виконувати тести, не виконуючи їх. Ці тренування не призводять не тільки до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають інший досвід – самоспостереження та саморегуляції під час тестування.
Якщо тест побудований за принципом «сходів»і починається з легких завдань, варто пропускати всі перші завдання. Вирішуючи кожне наступне завдання, варто забути все, що було у попередньому.
Доцільно спланувати середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини(максимум три чверті) періоду тестування пройти всі завдання «за першим колом». Поспіх не повинен призводити до того, щоб зрозуміти умову завдання з «першими словами» і добувати кінцівку у власній уяві. Це найкращий спосіб припуститися прикрих помилок  у найлегших завданнях.

ОЛІМПІАДИ

Для організації та проведення олімпіад  створються оргкомітети, а для перевірки завдань – журі. Очолює роботу журі викладач УжНУ з науковим званням. У роботі журі беруть участь викладачі вищих навчальних закладів області, вчителі  з різних районів Закарпаття та волонтери іноземних представництв на Україні, які допомагають створити реальне мовне середовище і сприяють роботі журі.
Зміст і характер завдань та критерії оцінювання розроблюються згідно з вимогами МОН України за допомогою волонтерів і відповідають чинним програмам з іноземних мов.
Учасники олімпіади виконують завдання на перевірку навичок аудіювання, читання, письма та визначення рівня усної мовної компетенції.
Найбільші труднощі для учасників олімпіади виникають під час перевірки навичок усного мовлення та при написанні творчих робіт. Багато учнів ще не можуть вільно оперувати мовою при ситуативному мовленні, а тільки відтворюють вивчені напам’ять тексти. Учні стикаються із труднощами під час спонтанного діалогічного мовлення, не завжди адекватно реагують на запитання членів журі. Найбільш типовими помилками є: неправильний порядок слів у реченнях, вимова звуків, узгодження часів, неправильне вживання прийменників.
При написанні творчої роботи не всі учні можуть розкрити тему, не дотримуються правил побудови твору ( відсутність експозиції та висновків), не завжди доречно використовують епіграфи та цитати, допускають ряд пунктуаційних помилок. Багато учнів вживають лексику, що не відповідає ситуації, скорочення ( що є недопустимим у писемному мовленні), роблять орфографічні та граматичні помилки ( неправильне вживання видо-часових форм, узгодження часів, узгодження множини та однини).
Рівень переможців олімпіади значно перевищує вимоги програми з іноземних мов, є дуже високим, зумовлений постійним спілкуванням з носіями мови.

 

 

ПАМ’ЯТКА
ПРО РАЙОННІ ТА МІСЬКІ ОЛІМПІАДИ З ІНОЗЕМНИХ  МОВ
ОЛІМПІАДИ ПРОВОДЯТЬСЯ В ЧОТИРИ ТУРИ
ПРОТЯГОМ ОДНОГО ДНЯ

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

       Учень повинен висловитись без підготовки на одну з двох запропонованих тем, кожна з яких відповідає орієнтовній тематиці усного мовлення навчальної програми.
Монологічне висловлювання повинно бути повним, відповідати ситуації, послідовним, комунікативно спрямованим, лексично насиченим, правильно фонетично і граматично оформленим. Максимальний обсяг висловлювання для учнів 8-9 класів 15 речень, 10-11 класів – 20 речень
     

Критерії оцінювання:
          Повнота розкриття теми – 1-3 бали
          Комунікативна спрямованість – 1-3 бали
          Інформаційна значимість – 0-2 бали
          Вимова – 1-4 бали
          Лексичний запас – 1-6 бали
          Функціональна адекватність – 1-2 бали
          Граматична правильність – 1-8 бали
          Заохочувальний бал – 1-2 бали
          Загальна сума –30 балів

 

ТВОРЧА ПИСЬМОВА РОБОТА

 

        Учням пропонується написати міні-твір на одну з трьох запропонованих тем. Написання твору повинно тривати 60 хвилин. 
Обсяг письмової роботи: 8-9 клас – 18 речень; 10-11 клас – 20 речень.

 

Критерії оцінювання:
                   Обсяг письмового повідомлення – 0-2 бали
                  Зовнішній вигляд і структура – 0-2 бали
                  Повнота розкриття змісту – 0 – 6 балів
                  Лексична насиченість – 2 – 8 балів
                 Рівень розвитку граматичної компетенції – 0-10 балів
                Заохочувальний бал – 0-2 балів
               Загальна сума – 30 балів

 

АУДІЮВАННЯ

    Учням кожного з 8-11 класів пропонується прослухати тексти з певною кількістю незнайомих слів, частина з яких, але не більше трьох  може бути виписана на дошку з їх значеннями. Аудіотекст пред’являється двічі у звукозапису або з голосу вчителя. Після другого прослуховування учасники виконують завдання, що складається з 10 тверджень. Користуватися словниками або іншою довідковою літературою не дозволяється. Проведення туру займає не більше 20 хвилин. Вартість кожного правильно виконаного завдання – 3 бали. За виправлення знімається 50% вартості правильно виконаного завдання. Максимальна оцінка за тур – 30 балів.

ЧИТАННЯ
Учням роздається текст для читання (кожному окремо), який є єдиним для всіх учасників відповідного класу та завдання до нього. Тексти можуть бути уривками з оригінальної художньої, суспільно-політичної або науково-популярної літератури. Текст має бути цільним, сюжетно-завершеним.
У тексті допускається наявність 3-5% незнайомої  лексики. Користуватися словниками не дозволяється.
Тестові завдання складаються з правильних та неправильних тверджень до тексту, незавершених тверджень з різними варіантами відповідей, запитань з різними варіантами відповідей. Тривалість виконання післятекстових завдань – 25 хвилин.
Вартість кожного правильно виконаного завдання – 2 бали. За виправлення знімається 50% вартості правильно виконаного завдання. Максимальна оцінку за тур – 30 балів.

     МАКСИМАЛЬНА ОЦІНКА ЗА ЧОТИРИ ТУРИ – 120 БАЛІВ

 

ЛІТЕРАТУРА

  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. – Київ: Ірпінь, 2005. – 208 с.

2.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи.– Київ: «Навчальна книга», 2003. – 159 с.
3. Наказ МОН України №496 від 03.06.2008 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів». Інформаційний збірник №16-17(червень 2008)
4. Методичний лист МОН України , «Про вивчення іноземних мов у 2009-2010 н.р»
5. В.І. Кизенко, Варіативний компонент змісту освіти в старшій школі. – Київ: Педагогічна думка, 2007. – 134с.
6. Рекомендації Ради Європи з мовної освіти: вивчення,  
викладання, оцінювання. Ленвіт, 2003. – 261 с.
7. Програма зовнішнього незалежного оцінювання. «Освіта України» №24 від 27 вересня 2009.