Актуальні питання щодо впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання

.

res113 квітня р. відбулася онлайн семінар-конференція «Актуальні питання щодо впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання», яку ініціювала директор КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Перечинської міської ради Головей Іванна Романівна з освітянами Перечинської, Дубриницько-Малоберезнянської та Тур’є-Реметівської ОТГ, які є дотичними до освіти дітей з особливими освітніми потребами. До участі були запрошені й фахівці ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти ЗІППО. У ході спілкування з колегами були обговорені майбутні зміни у нормативно-правовій базі, яка стосується рівнів підтримки дітей з ООП, наявність інклюзивної компетентності у всіх педагогів як складової трудової функції, фінансова складова організації інклюзивного навчання, особливості атестації асистентів педагогів.

 

14 квітня 2021 р. в онлайн форматі в Університеті імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 18) відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Сучасний менеджмент: тенденції, проблеми та перспективи розвитку».
На конференції обговорювалися проблеми розвитку системи менеджменту приватних та державних організацій у таких аспектах як, системне управління інноваційною діяльністю, сучасні тенденції стратегічного менеджменту, розвиток бізнес-процесів, формування ефективної організаційної культури, розвиток творчих здібностей менеджерів щодо прийняття управлінських рішень.
 
Воротинцева О.О.
завідувач ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти
Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти,
аспірантка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти
Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
УЧАСТЬ ФАХІВЦІВ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ НА РІЗНИХ РІВНЯХ МЕНЕДЖМЕНТУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
Доведено науково та практично, що «економічно доцільним є здійснення інвестицій у людський капітал скрізь, де це можливо, замість прямого інвестування в соціальне обслуговування»[1]. Вирішальну роль у проведенні сучасних економічних перетворень інклюзивного розвитку має відігравати освіта. Доступ до якісної освіти, реалізація індивідуальної освітньої траєкторії – засіб подолання маргіналізації, збільшення можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку у майбутньому повноцінно брати участі в житті своїх громад.
При успішній розробці та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, у дитини значно збільшуються шанси повністю соціалізуватися. Перш за все, це потрібно власне цій дитині. По-друге, це вигідно громаді, як в соціальному, так і у фінансовому плані. Громадам економічно доцільно, щоб усі працездатні її жителі працювали, бо частина ПДФ залишається у їх бюджеті. Вигідно вкласти в освіту дитини з особливими освітніми потребами (ООП), ніж утримувати її в дорослому житті.
Наразі Міністерство освіти і науки розробило проєкт Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки та план заходів з її реалізації. Документ направлено на погодження до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Мінсоцполітики, МінТОТ, Мінфіну, МеРТ, Національної асамблеї людей з інвалідністю тощо. Але вже ми можемо зазначити, що для досягнення поставлених мети та цілей Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки потребує виконання ряду завдань, зокрема, налагодження системи менеджменту й адміністрування в інклюзивному освітньому процесі[2].
Менеджмент інклюзивної освіти має ряд рівнів. Співпраця та координація діяльності між різними рівнями та їх представниками – запорука надання якісних освітніх послуг дітям з ООП. Фахівці інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) – не виключення.
На національному рівні: керуються нормативно-правовою базою у сфері інклюзивної освіти; надають якісні освітні послуги; реалізують державну політику у сфері освіти.
На регіональному рівні: є користувачами відповідних субвенцій; беруть участь у регіональних програмах; підвищують кваліфікацію, професійну компетентність; надають консультації (в межах своїх повноважень); беруть участь у консиліумах; підпорядковуються у своїй діяльності департаменту освіти на науки обласної ради.
На місцевому рівні: приймаються рішення про заснування інклюзивно-ресурсних центрів, їх установчі документи; фінансова складова діяльності ІРЦ залежить також від місцевих громад; фахівці взаємодіють з іншими службами для забезпечення прав дітей на освіту та кращих інтересів дитини.
На рівні закладу освіти: консультують адміністрацію закладу освіти, вчителів щодо організації інклюзивного навчання; беруть участь у роботі команди психолого-педагогічного супроводу дитини; залучаються для надання додаткових корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП.
На рівні дитини: проводять комплексну оцінку розвитку дитини; виявляють ООП; беруть участь у складанні індивідуальної освітньої траєкторії дитини (рекомендації щодо корекційної складової індивідуального навчального плану, складання індивідуальної програми розвитку); надають підтримку батькам дитини, дитині.
Отже, кожен представник різного рівня менеджменту інклюзивної освіти, зокрема й фахівці ІРЦ, мають чітко усвідомлювати та розуміти свої безпосередні функції та можливі шляхи міжвідомчої співпраці, координації діяльності між різними рівнями.
Науковий керівник: Бондаренко Ю.А. д.пед.н, професор, завідувач науково-дослідної лабораторії проблем інклюзивної освіти кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.
 

[1]Тріпак, М. М. Вплив моральності на економічну поведінку суб’єкта соціуму в умовах інклюзії. Українськии журнал прикладної економіки. 2018. Т. 3. № 4. – С. 14–21.
[2]Національна стратегія розвитку інклюзивної освітина 2020-2030 роки. Офіційний сайт МОН України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-rozrobilo-strategichni-napryami-rozvitku-inklyuzivnoyi-osviti-do-2030-roku