"Інновації тіловиховання 2.0"

.

зображення viber 2021-09-07 09-17-59-3086 вересня у м. Києві відбулася міжнародна онлайн конференція "Інновації тіловиховання 2.0", організована міжнародним благодійним фондом Parimatch
Foundation. Основні теми, які прозвучали під час заходу:
- тенденції та протиріччя культури фізичного розвитку та освіти сучасності;
- дослідження та технології інклюзивної освітньої практики;
- професійний профіль педагога фізичної культури, моделі підготовки та програми навчання і розвитку.
Серез спікерів на конференцію запрошено Воротинцеву О.О., завідувача ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Закарпатського інституту
післядипломної освіти та національного тренера з інклюзивної освіти.
Переглянути онлайн трансляцію ТУТ
Переглянути презентацію ТУТ

зображення viber 2021-09-07 09-17-59-805Шляхи подолання бар'єрів, які виникають на уроках фізичної культури під час впровадження інклюзивного навчання: практичні поради вчителям

Сьогодні ми можемо стверджувати, що у своїй більшості суспільство сприймає різноманітність, рівноцінність і гідність усіх його членів. Зміщуються акценти – людина з інвалідністю вже не розглядається як баласт, як безпорадна, небажана у соціумі, а сприймається як важлива і корисна частина громади. Голос людей з інвалідність все голосніше звучить у мистецтві, медіа, науці, політиці, спорті.  Інклюзія – це все для всіх. Питання соціальної інклюзії завжди буде актуальним для цивілізованого суспільства. Питання освіти – завжди  одне з найпріорітетніших. Завдяки принципам інклюзивного навчання долається безліч бар’єрів, які ми самі ж вибудували межи собою.
Реформи в освіті надали рівний доступ дітей з ООП до здобуття якісної освіти. Це зумовило потребу у підготовці та підвищення кваліфікації педагогів до роботи з дітьми з ООП. Важливо, щоб УСІ вчителі володіли відповідними знаннями та навичками організації інклюзивного освітнього середовища, уміли виявляти та усувати бар’єри у навчанні, володіли сучасними методами інклюзивного навчання, уміли адаптувати чи модифікувати зміст навчальних програм, розробляти ІПР у складі команди психолого-педагогічного супроводу, враховуючи особливості усіх сфер розвитку дитини з ООП.
Зокрема, це стосується й вчителів фізкультури. В останній час сформувалося стереотипне відношення до уроків фізкультури. Наприклад, фізра – це не справжній урок, а так, перерва для відпочинку. Існують упередження батьків до занять фізичними вправами і побоювання, що спортивна активність може зашкодити їх дітям. Тому вони усіма способами стараються обмежити доступ дітей до занять. Те, що дітям особливостями психофізичного розвитку на уроки фізкультури ходити не потрібно, а їх необхідно замінити на ЛФК… Існує побоювання зі сторони вчителів щодо власних сил, знань, умінь для роботи з дітьми, із-за яких клас став називатися інклюзивним. Чомусь думають, що обов’язково особливі потреби йдуть у парі з поведінковими порушеннями. Не завжди! Часом навіть діти без особливих потреб мають проблеми з поведінкою. Також існує міф, що вчителі просто не знають, як працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Насправді так могло бути раніше, але не зараз. У студентів, які стануть у майбутньому вчителями, у програмах курс "Інклюзивне навчання" є обов’язковим. Тобто, у випускників буде сформована інклюзивна компетентність. Що стосується тих вчителів, які вже працюють у закладах освіти, то, згідно з чинним законодавством, у рамках підвищення кваліфікації 10% матеріалу присвячується темі інклюзивної освіти.
Найчастіше головним бар’єром є невпевненість чи розгубленість педагога. Питання «що я буду робити з «такою» дитиною?», «які методи, вправи… підібрати?», «як інші діти будуть поводитися і що з цим робити?», «як дитина перевдягнеться на урок?», «як потрапить до роздягалки, до спортзалу чи майданчику?» і т.п.
Діти завжди йдуть на перші уроки з цікавістю. Вчитель має підтримати, змотивувати, зацікавити, щоб учні не могли дочекатися наступного уроку фізкультури і бігли на нього, а не сиділи у класі, чи на лавці з телефоном, бо «вони зі спецгрупи», чи не хочуть нічого робити і т.п.
По-перше, на уроці немає бути хаосу. Освітні завдання мають бути поставлені усім, усі учні мають бути задіяні на кожному етапі уроку відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи з кожною групою здоров’я. Займатися власними справами необхідно на перерві.
По-друге, не треба наперед «боятися» чи перейматися тим, як ви будете працювати в інклюзивному класі. Опитування, що було проведено серед вчителів фізичної культури, показало, що зовсім не діти з ООП є тією групою-лідером, з якою найскладніше працювати. Зокрема,  дівчатка 14-15 років, діти із зайвою вагою, діти, до яких з боку батьків є гіперопіка, набагато «важчий для роботи контингент».
По-третє, будьте «гнучким» вчителем, готовим до експериментів з різним інвентарем та обладнанням, до імпровізації та розумного пристосування в інтересах кожної дитини.
Вартує уваги досвід Антоніни Хоминець, чемпіонкиУкраїни з футболу серед дівчат, яка додатково знайшла себе в регбі та присвячує вільний чассоціальній роботі під час навчання педагогів на курсі «Нова Фізична Культура» (модуль, що присвячений інклюзії) на освітній платформі «Прометеус», яка акцентує на трьох послідовних компонентах кожногоуроку:Фан або Розвага – Атлетичний розвиток – Соціалізація.Першим і найважливішим завданням учителя є створення веселої, невимушеноїатмосфери.Там, де є зацікавлення та рухливість, починається й атлетичнийрозвиток. Діти люблять змагатись та встановлювати рекорди.Окрім розвитку емоційного інтелекту та вміння належно сприймати якперемоги, так і поразки, уроки фізичної культури мають готувати учнів до дорослогосамостійного життя.
Усі учні різні, усі потребують різних адаптацій чи модифікацій зі сторони вчителя. Проте існують практичні поради, які сприяють збільшенню ефективності освітнього процесу на уроках фізкультури.
Наприклад, використання техніки кроків S-T-E-P-S значно розширює можливості вчителів фізичної культури в застосуванні прогресій та дозволяє вносити зміни у сферах простору, завдань, обладнання, людських ресурсів та швидкості виконання.
Літера S – це Space або Простір. Все, що стосується вашої спортивної зали або майданчика та іншого простору, який має значення для проведення
Літера T – це Task або Завдання. Різні групи потребують завдань різного змісту та складності.
Літера E – це Equipment або Обладнання. Для деяких груп корисно використовувати спеціальний інвентар.
Літера P – це People або Люди. Залучаючи асистента вчителя та батьків дітей із особливими освітніми потребами, ви оптимізуєте динаміку проведення уроку.
Друга літера S – це Speed або Швидкість. Починаючи вправи повільно й поступово збільшуючи темп учні точно відчують досягнення успіху та випробують свій поступ.
Спробуйте, зробіть аналіз ваших інклюзивних груп та розробіть прогресії (дії «розумного» застосування)залежно від кожного кроку S-T-E-P-S, враховуючи, що, здебільшого, змін проти загальної групи потребують лише 2-3 сфери.
Наприклад, для дітей з інтелектуальними порушеннями.
Отже, S – Простір. Залишається незмінним. Ми не змінюємо для них місце проведення уроку. Це учень класу. Не завжди порушення інтелектуального розвитку «йдуть разом» з порушенням крупної моторики
Т – Завдання. Обов’язково – постійна демонстрація та прості пояснення. Обирати вправи відповідно до групи здоров’я. Сприймайте дитину не через можливий медичний діагноз, не через те, що вона не зможе, а акцентуйте на «сильні сторони», на те, що зможе! Загалом, диференціація є на будь-якому уроці. Ознайомитися з висновком про комплексну оцінку розвитку дитини, зокрема п. «Фізичний розвиток», а також «Рекомендації», де фахівці ІРЦ надають конкретні вказівки щодо підготовки до уроків, зокрема і фізкультури.
E – Обладнання. Знову перечитуємо висновок про КО. Підбираємо обладнання відповідно до особливостей розвитку учня. У більшості випадків обладнання залишається незмінним. Варто зауважити на постійному повторенні правил техніки безпеки.
P – Люди. Залучити до роботи на уроці асистента учителя. Якщо дитина має поведінкові розлади, то й асистента дитини.
S – Швидкість. Темп уповільнений.
Такий алгоритм можна застосувати до будь-якої категорії (групи) учнів чи окремого учня. Це значно полегшить Вашу роботу. Розставить акценти та «прояснить» Ваші дії.
Інклюзивний підхід на уроках фізкультури дає можливість усунути бар’єри не лише для дітей з ООП. Бо кожен з учнів, та й ми, - особливий! Змінюється суспільство, змінюється школа. Будують пандуси, розширюють двері, у туалетах кріплять поручні, на підлозі та стінах- з’являється розмітка, змінюється спортивний інвентар, змінюються методики викладання, змінюється усвідомлення ролі вчителя. Але не достатньо зробити архітектурно доступну будівлю. Школа одразу не стане інклюзивною.Завдяки таким учителям, як Ви, – змінюється відношення до фізичної культури, до спорту, до власного здоров’я.
Хочу закінчити словами Ліни Копилової, заслуженої вчительки України, яка сказала: «Своєю працею, своїм відношенням до справи, своїм ставленням, зовнішнім виглядом і професіоналізмом я борюся зі стереотипами. Крок за кроком учителі мають повернути фізичній культурі звання "найулюбленіший предмет у школі». А Ви – саме такі вчителі. ПРОФЕСІОНАЛИ. Саме від Вас залежить чи стане школа ШКОЛОЮ ДЛЯ ВСІХ, вільною від стереотипів та бар’єрів, де усім буде комфортно.