Ангеліна Лашкай
З тривогою вслухаюся в новини:
снаряди рвуться, вибухають міни.
Уся в сльозах гірких моя країна,
страждає, плаче й молиться за сина.
Донецьк, Луганськ, містечко Щастя…
Коли в красі побачити вас вдасться?!
В страшних руїнах і степ, й долина –
великая, розритая могила.
Не висихають материні очі,
сумують діти, плачучи щоночі,
щемлять від болю люблячі серця –
навіки проклята безжальная війна.
Країно! Доле! Цвіте волошковий!
Твій дух – міцний, і вільний, і здоровий.
Сини ж твої – безстрашні, горді, дужі,
до болю й втрат твоїх серцем не байдужі.
За тебе, земле, в бій ідуть затято,
вмирають, як герої, ці солдати.
Та пам’яттю нетлінною вертають
і вдячністю – «Героям слава!» ‒ воскресають.
учениця 9 кл.,
Мукачівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. Т.Г.Шевченка