Ангеліна Лашкай

З тривогою вслухаюся в новини:
снаряди рвуться, вибухають міни.
Уся в сльозах гірких моя країна,
 страждає, плаче й молиться за сина.

Донецьк, Луганськ, містечко Щастя…
Коли в красі побачити вас вдасться?!
В страшних руїнах і степ, й долина –
великая, розритая могила.

Не висихають материні очі,
сумують діти, плачучи щоночі,
щемлять від болю люблячі серця –
навіки проклята безжальная війна.

Країно! Доле! Цвіте волошковий!
Твій дух – міцний, і вільний, і здоровий.
Сини ж твої – безстрашні, горді, дужі,
до болю й втрат твоїх серцем не байдужі.

За тебе, земле, в бій ідуть затято,
вмирають, як герої, ці солдати.
Та пам’яттю нетлінною вертають
і вдячністю – «Героям слава!» ‒ воскресають.

учениця 9 кл.,
Мукачівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2  ім. Т.Г.Шевченка