СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВЕЛИКОДНІЙ

 

Зал прикрашений вербовими гілочками, рушниками. На столі на вишитому рушнику – велика паска із запаленою свічкою, на тарілці – писанки. Під фонограму церковного святкового дзвона до залу заходять діти.

Ведуча: Весна впевнено крокує нашим краєм, радує нас теплом, зеленню, буйним цвітом. І принесла вона нам одне з найбільших свят – Великдень. Усі з нетерпінням чекали цього свята, і сьогодні ми зібралися з цієї нагоди.

Діти:
1. Весна в свої вступила береги,
Із квітів килими зіткала пишні,
В зелені трави одягла луги,
В садах розквітли яблуні та вишні.

2. Всі раді, бо ж весна воскресла
І нам Великдень вже принесла.
До свята готувались ліс, гаї,
Наткали зелен-листячка на вітах.
А вже долина – не впізнать її,
Погляньте, вся вона рясніє в квітах!

Пісня «Грає веснонька»

Ведуча: Всі радісно вітають Великдень, а починається піднесений, святковий настрій уже з Вербної, або Цвітної, неділі. Це остання перед Великоднем неділя. У цей день по церквах відбувається освячування вербових гілочок, які ми ще називаємо «шутками». Вважається, що освячена верба набуває магічних властивостей. Верба – одне з найулюбленіших в Україні дерев, символ краси, повноти життя, довголіття, символ святості й чистоти. Існує звичай «бити» свяченими галузками і говорити один одному гарні побажання.
Діти б’ють вербою один одного і промовляють:
1. Не я б’ю – верба б’є,
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень – Великдень!

2. Не я б’ю – верба б’є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Ведуча: За Цвітною неділею йде останній тиждень перед Великоднем. До Великодня старанно готуються. Скрізь усе прибирається, бо тиждень ще називають Чистим або Білим.
Діти:
1. Вербна-цвітна Неділенька
Вербою махала,
Що за тиждень вже Великдень,
Всім нам пригадала.

2. Тож не мали Понеділок
З Вівторком спочинку,
Виганяли і найменшу
З хати порошинку.

3. А Середа-господиня
Мала теж мороку,
Випікала жовту бабу,
Паску крутобоку.

4. Четвер «страсті» прочитав
В смутку та в жалобі,
А П'ятниця сторожила
При Господнім гробі.

5. От і писанки Субота
Встигла прикрасити.
Вже Великдень нам співає:
«Христос Воскрес, діти!»

Пісня «Христос Воскрес!»
Ведуча: В Україні Великдень святкують із сивої давнини. Це свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому і має назву Великий день. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. І так від покоління до покоління передавалося це свято і прийшло до наших днів.

Діти:
1. Усім, усім святих небес
Святий привіт «Христос Воскрес!»
Давно діди його мовляли,
Друг друга щиро привітали.

2. Живе, не вмре святих небес
Святий привіт «Христос Воскрес!»
Ростіть, цвітіть, навчайтесь, діти,
Вважать добро, людей любити!

Пісня «Ой на горі жито, жито».
Ведуча: Існує гарний звичай: на Великдень вітати всіх, не сваритися, помиритися навіть із тими, з ким раніше посварився. Це ж бо свято добра, миру.

Діти:
1. Христос Воскрес! Радійте, люди!
Хай між вами зла не буде,
Хай цвіте любов всебожа –
Чиста, мила, як цвіт-рожа,
Бо любов прийшла з небес,
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

2. Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.

3. Великдень всіх вас на гостину просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Пісня «Чудо із чудес».

Ведуча: В кожній хаті на Великдень печуть смачну, пухкеньку паску, а ще невід’ємною частиною Великоднього свята є писанка. Яйце – символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розписане яйце вважається оберегом. З писанок розпочинають святковий сніданок.

Діти:
1. У нас Великдень – милий гість,
Його вітаєм гаївками,
Його стрічаєм писаками –
Он на тарілці скільки їх!

2. Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
3. Я гарненькі писанки писала,
На Великдень дітям роздавала.
Гори в них співають і смереки,
Світ від них дивується далекий.

В них веселка сонця і Карпати,
Квіти поля і пісні крилаті.
Я старанно писанки малюю,
Їх красою всіх людей чарую.

Ведуча: Так, наша писанка чарує своєю красою весь світ. З глибини століть дісталася нам у спадок дивовижна писанка, один із найяскравіших орнаментальних видів народного мистецтва.

Діти:
1. Писанка – пам’ятка мого народу,
Пишні кольори, переказ віків,
Писанка в серці від роду до роду,
Щоб у пошані була у синів.

2. Ми писанки розмалювали
Для святкового стола.
Сяють наші писаночки,
Як весняні квіточки.

Ведуча: Наші діти вміють гарно розмальовувати писанки, та вміють і гарно співати про писанки.

Пісня «Писанки» (С.Жупанин «Карпатські візерунки»).

Ведуча: Коли все готове – наварене та напечене, господиня готує великодній кошик. Ось і у нас є великодній кошик, і ми зараз подивимося, що у ньому є.

Діти виконують інсценівку «Великодній кошик»

Ведуча: Коли кошик готовий, усі йдуть до церкви. У церкві дуже урочисто, гарно, велично звучать молитви. Діти, заспіваємо молитву і ми.

Діти виконують «Молитву»

Діти:
1. Ішла Ганнуся у церкву ранком,
В малій корзинці – писаночки.
І усміхалось небо світанком,
Сонце гляділо поміж хмарочки.

2. Мати доні так говорила,
Коли спішила вранці у храм:
«Воскрес сьогодні Христос з могили,
Тому весняна радість всім нам».

3. А в церкві свічки рядком горіли,
Перед престолом розцвів розмай.
Може, то й свічі ясні молились,
За Україну, Ганнусин край?

4. Може, і квіти, як і Ганнуся,
Просьбу шептали в ранок чудес:
«За Україну, Боже, молюся,
Щоб нам воскресла, як Ти воскрес»?

Пісня про Україну (За вибором музкерівника).

Ведуча: Після сніданку діти, молодь приходили на вулицю, збиралися біля церкви або на лузі, співали веснянки, гаївки, весело гралися.

Діти:
1. Гей, Весна, Весна прийшла,
Нам Великдень принесла!
Ми гаївочки заводим,
Ми травичці не зашкодим,
Ми квіток не потолочим,
Заспіваєм, скільки хочем!

2. На дзвіниці дзвонять дзвони
Великодні, голосні.
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.

Діти виконують «Веснянку».

Ведуча: Ви всі, звичайно, знаєте, що в цей день є ще одна дуже весела забава – це поливання. Наші хлопчики теж приготувалися поливати дівчаток, а дівчатка подарують їм писанки.
Хлопчики:
1. Я полити хочу Юлю,
Ту, що гарні коси має,
І нитками рушники
Гарні вишиває.

2. А Марічка наша мила,
Має біле личко,
Щічки гарні, як ружічки,
Сама, як смерічка.
Хлопчики поливають дівчаток.

Дівчатка:
1. Дівчатонька-гороб’ятонька,
Радьмося!
Та виходьмо на травицю,
Граймося!

2. Котилася писаночка
З гори на долину,
Прикотилась простесенько
До нас на гостину.

Гра з писанками.

Хлопчики:
1. Ноги зовсім не стоять,
Танцювати вже хотять!
Гей, музики, награвайте,
Та від нас не відставайте!

2. Ой виходьмо, хлопчики,
На високу гірочку,
Вибираймо, хлопчики,
Кожен собі дівочку!

Діти виконують парний танок.

Діти:
1. Як ми весело гуляєм,
Як Великдень прославляєм,
Дивиться Господь з небес,
Світ співа: «Христос Воскрес!»

2. Великодніми піснями
Звеселяєм Божий світ,
Щоб почули й за морями
Про вкраїнський славний рід.
3. Я хочу, щоб завжди жила
Моя прекрасна Україна.
Весною повнились сади
Й криниці чистої води.

4. Щоб зеленіли поле й ліс,
І жайвір сонячний приніс
У цей весняний світлий день
Найкращу із своїх пісень.

5. Христос Воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка аж мліє,
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

6. Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися –
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Всі співають пісню «Христос Воскрес!».

 


СИМВОЛІКА ПИСАНКИ
Писанки – мистецьки розписані пасхальні яйця – належать до найкращих зразків українського народного мистецтва. Історія походження писанок сягає в далеке минуле українського народу. Вона пов’язана з язичницьким «віруванням», уславленням вічного закону весняного пробудження всього, що є на Землі.
Людина з давніх часів відчувала свій зв’язок із навколишньою природою. Вона спостерігала за життям птахів і бачила, що з яйця з'являється живий птах. Отже, яйце має всередині себе життя. Форма яйця та округлість жовтка нагадують сонце. Яйце ставало символом сонця, нового життя. Воно для людини вважалося чимось незвичайним, бо втілювало в собі магічну силу.
Людина бачила зимовий ліс, дерева без листя. Проте, коли прилітали пташки, сонце все зігрівало, оживала земля, зеленіли дерева, трави. Птахи своїм співом звеселяли все навколо, сповіщаючи про прихід весни, про оновлення природи. Сонце давало всьому життя. Для людини воно ставало богом, тому саме знаки сонця стали першими, які з’явилися на великодніх писанках. Крім знаків сонця, на писанках можна було побачити зірку, дерево життя, хрест, трикветр, тварин, пташок, що символізували собою достаток, багатство, життя, щастя, здоров'я, та багато інших знаків.
Крашанка – найперший символ і необхідний атрибут свята Великодня – має свою давню і цікаву історію. За церковними джерелами, вперше вона з’явилася у 34 році, коли Марія Магдалина подарувала її римському імператорові Тиберію зі словами: «Христос воскрес». За народними переказами, перші крашанки зробила Пречиста, щоб забавити малого Христа. Яйце, пофарбоване у червоне, з давніх-давен шанувалося у багатьох народів як символ відродженого життя.
Щороку Великодньої П’ятниці господині готували крашанки, у великій родині – копу (60 штук), а то й півтори. Червоні, жовті, зелені, вони прикрашали святковий стіл, були необхідним великоднім гостинцем. Кожна господиня до Великодня збирала лушпиння цибулі, відваром якого яйця фарбувались у приємний червоний і світло-коричневий кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з вільхових шишечок – у жовте, звичайна синька, яку вживали, коли мастили хату, давала приємний блакитний тон.
До неділі крашанки лежали на столі й рушнику на покуті, а на Великдень у дитячих руках вони мандрували по всьому селу, котилися з горбочків по землі, де дівчата ворожили на свою долю.
Символіка фарб. Писанки фарбували у різноманітні кольори. Кожен колір мав у собі певне стильове навантаження.
1.Червона фарба символізувала собою радість життя – любов, для молодих – надію на весілля.
2.Жовта фарба була присвячена сонцю, зіркам і місяцю. У господарстві це символ урожаю, тепла, появи нового життя.
3.Зелений колір символізував весну, оживлення природи, багатство рослинного і тваринного світу.
4.Червона і біла фарби – ознака поваги до духів, вдячність за охорону від злих сил. А коли змішати декілька фарб, 4–5 одночасно, то це буде уособленням сімейного щастя, миру, любові.
5.Чорна фарба означає болото, надра землі, бурю, трясовину, нещастя, негоду.
6.Чорна з білим – траур, повагу до духів, вдячність за охорону.
7.Коричнева фарба – мати-земля, урожайність, щедрість до людини.
Отже, однобарвні яйця, які розмальовували на Великдень, називалися крашанками.
Крім крашанок і писанок, були ще дряпанки. Дряпанки мають орнамент, який видряпаний на поверхні яйця. Для цього використовують різноманітні предмети: гострий гвіздок, стару бритву, шило, гострий метал або циганську голку. Для візерунка добираємо різноманітні рослинні мотиви: гілку, дерево, квітку, ялинку. Іноді робили і різноманітні геометричні фігури. Слід було дуже уважно продумати візерунок, саме від того і залежить успіх виконаної роботи.
З давніх-давен перед Великоднем український народ ретельно готувався до свята. Існує звичай: яйце-крашанка ділиться між усіма членами родини. Така святкова хвилина об’єднує всю родину, всіх нас.

НАМАЛЮЮ ПИСАНКУ, ПИСАНКУ-КРАПАНКУ

Завдання: дати дітям початкові уявлення про чарівне мистецтво українських писанок. Познайомити з найпростішою різнобарвною композицією крапанки. Вчити прикрашати плоску паперову форму яєчка різнокольоровими цяточками, ритмічно розташовуючи їх по всій поверхні. Пояснити символічність кольорів української писанки: червоного, синього, жовтого, зеленого. Розвивати інтерес до самобутнього мистецтва української писанки, естетичні почуття ритму і кольору. Виховувати бажання малювати “писанки”, старанно і охайно працювати.
Матеріал: писанки, оздоблені різною технікою; плоскі паперові форми, затоновані у різні кольори, гуашеві фарби, патички, вода, серветки.
Діти, яка пора року настала? (Весна.) Що змінилося в природі? (Тепліше гріє сонечко, розтанув давно сніг. З'являється ніжна зелена травичка, перші квіти.) Так, діти. Весна розбудила природу, кличе нас надвір, до гри, до співів. Всі радіють приходу весни, бо ж весною до нас приходить велике свято. Це Великдень – свято Паски. Що вам найбільше подобається на цьому святі? Що дарують на Паску? (Писанки.) А що таке писанка? (Це розмальоване яєчко.)
Діти, коли яєчко розмальоване, воно вже не просте, а чарівне. Воно означає, що прийшла весна, пробудилася природа, це символ життя, сонця. Погляньте, скільки я вам принесла розмальованих яєчок-писанок. В Україні здавна існує чудовий звичай – розписування яєць на знак весняних змін у природі, на честь Великодня, світлого свята воскресіння Христа. Чому це роблять? Здавна люди шанували яйце як символ Сонця, вважали його оберегом, що захищає від злих сил. Яйце, як і Сонце, в уявленнях людей було запорукою щастя, добробуту. Ось так і виник прадавній звичай – вшановувати весну гарними писанками. Їх тримали на видному місці в хаті або дарували з побажанням миру, любові, добра своїм близьким. Всі вони можуть бути гарним подарунком до свята. З ними можна також гратися на зеленій травичці. Візьміть собі кожен по яєчку і помилуйтеся ними.
Діти розглядають писанки. Звернути увагу на різнобарвність візерунків, на елементи малюнка – сонечко, травичку, цяточки, колосся, зірки, квіти. Запитати, кому мами готували або рідні дарували писанки, крашанки на свято, як діти з ними гралися, а в кого вдома є сувенірні, подарункові писанки.
Ми теж готувалися до великого весняного свята – Великодня. Ми вчили гаївки, вірші про Великдень, про писанки. Хто розкаже вірш про писанку?
ПИСАНКИ О.Тимофєєва

В святковій хаті, на столі         На них мальована весна,
До мене сонечка сміються         Пташки, барвінок, диво-коні...
Сяйливі, дзвінко-золоті –         Матуся з церкви принесла
Так гарно – писанками – звуться.     Дарунок нам на Великодень.

Діти, мальовані яєчка по-різному називаються: писанки, мальованки, а ще – крашанки. Крашанки – це яєчка, пофарбовані в один колір. От і в нас є крашанки різних кольорів. Діти, які кольори на наших крашанках? (Червоний, зелений, синій, жовтий.) Ці кольори не випадкові. Кожен колір щось означає. Зараз ми дізнаємося, що означають кольори на крашанках. Що ви можете сказати про кожен колір?
Діти: 1. Червоний – схожий на квіти. Це дуже радісний колір.
2. Синій – схожий на колір неба і води.
3. Зелений – це колір травички і листочків.
4. Жовтий – це колір сонечка, спілого колосся.
Вихователька: Правильно. А я ще вам скажу, що червоний колір – це символ людської любові, синій символізує небо, чисте повітря, воду, надію, зелений – це символ весняного пробудження природи, багатства рослинного світу, а жовтий – це символ життя, достатку. Виберіть, будь ласка, з-поміж усіх писанок ті, які прикрашені крапочками. Ці писанки називаються крапанками. На що схожі ці крапочки? (На краплинки дощу, на зернятка, на очі, на сонячні зайчики.) Це про такі крапанки ми знаємо вірш.
ПИСАНКА Марійка Підгірянка

Втекла мені писаночка червоненька.
Мала вона сині очка, кругленька.
Куди трава зелененька похилилась,
Туди вона, малесенька, покотилась.
Ой стрінула твердий камінь
Та й розбилась.

Чи хочете ви навчитися малювати такі крапанки? Подивіться: тло крапанки насиченого кольору: синього, червоного, коричневого, а різнокольорові краплини на ньому виглядають дуже святково. Послухайте і подивіться, як треба працювати. Добре розгляньте, якого кольору у вас тло писанки. Цяточки можна малювати всіма кольорами, окрім кольору тла. У кожного є по кілька патичків для різних кольорів. Цяточки не ставимо густо, щоб залишилося місце для інших кольорів. Всі крапочки повинні бути окремо одна від одної. Коли закінчимо роботу, влаштуємо виставку і подивимося, в кого яка вийшла крапанка.
Діти малюють.
Вихователь пропонує дітям трішки примружити очі і помилуватися, як яскраво мерехтять різнокольорові крапанки.
Діти, ці крапанки ми подаруємо своїм мамам чи бабусям або друзям на свято, а вдома ви попросіть старших членів сім'ї і спробуйте ось так розмалювати справжнє яєчко.

Розвага “ЗНАКИ ПИСАНКИ МАГІЧНІ, КОЛЬОРОВІ, СИМВОЛІЧНІ”

Завдання: розширити знання дітей про народне мистецтво – писанкарство. Знайомити із старовинними символами як знаками-оберегами. Розвивати творчу уяву, почуття композиції. Формувати художній смак. Виховувати інтерес та повагу до історичного минулого нашого народу.
Зал прикрашений рушниками, гілочками верби, тарелями з писанками.

Ведуча: Сьогодні у всіх присутніх піднесений настрій, всі радіють весняній красі, великому весняному святу Паски. До цього свята всі готуються: печуть духмяні паски, і, звичайно, розфарбовують і розписують яйця, бо ж, як відомо, писанки – неодмінний атрибут цього великого свята.
Котилася писаночка
З гори на долину,
Прикотилась простісінько
До нас у гостину.

То ж ми будемо вітати сьогодні писанку у нас на гостині і розкажемо про її магічну силу, її символічне значення. Так як у народі часто дівчину порівнюють із писанкою, то сьогодні наші дівчатка будуть виступати у ролі різних писанок, бо вони і справді гарні, як писанки.

Діти: 1. Як я вродилась, була біленька,
А тепер я вся рябенька.
Мені змалювала Оксаночка бочки
І жовті, і сині, й червоні квіточки.
Лежу на столі коло круглої паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся...
Яка я гарненька – дивися, милуйся!

2. Писанка – це дивосвіт.
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.
Бо ж вони цвітуть, як квіти,
Люблять їх дорослі й діти.

Ведуча: Діти, давайте поміркуємо, чому саме до яйця у багатьох народів виникло таке шанобливе ставлення? Символом чого може бути яйце? Чи можна сказати, що з яйця народжується життя? Скажіть, хто народжується з яйця? (Курчата, каченята, гусенята.) Запам’ятайте, що яйце є символом усього, що народжується, символом продовження роду, символом життя. У наших предків яйце було також символом сонця, символом весняного відродження природи після зимового сну. Саме про таке яйце час заспівати пісню (Пісня крашанки, див. Додаток ).
Ведуча: Найперше, чим нас чарують писанки – це колір. Майже всі кольори виграють на писанках. Скажіть, від кого беруть писанки ті кольори? (Від природи.)
Дитина: Ой котися, писанко,         Макового цвіту,
По горах, по долах,         Зелені вербичок,
Набирайся силоньки     Сині неба рідного,
У темних дібровах.         Пахощів косичок.
Ведуча: Ми дізналися, що квіти, трави – вся природа дарують писанкам свої кольори. Що ж символізують ці кольори?

– Червоний – символ радості, життя, щастя.
– Жовтий – місяць, зірки, сонечко, врожай.
– Синій – небо, вода, повітря, здоров'я.
– Зелений – весна, травичка, пробудження природи.
– Коричневий – земля, дарунки ланів.

Ведуча: Сьогодні у нас на святі по-різному розписані писанки, і кожен візерунок має своє символічне значення.
Дитина: Дуже дивні всі узори,
Наче хлібнії простори.
В день святковий так сіяють,
Край наш рідний прославляють.

Ведуча: Давайте, діти, заспіваємо пісню про писанки і попросимо дівчаток-писанок розказати про значення узорів на писанках.
Діти співають пісню про писанки (за вибором музкерівника)

Діти: 1. Ім'я моєї писанки –“Грабельки” (показує свою писанку)

Граблі є символом дощу.
Узор на писанці вмощу,
Щоб Бог послав для всіх здаля
Тепленький дощик на поля.
Щоб був зеленим рідний край,
Давав нам щедрий урожай.
Щоб всім родилися жита
Й пшениця в полі золота.

2. Моя писанка називається “Безконечник” (демонструє свою писанку):

Безконечний узор на яйці
В писанкарки в умілій руці.
І яка є у цім таїна?
Для узору кінця тут нема.
Безконечне життя на землі.
Знайте, діти, хоч вище малі.
Хто у серці несе каяття,
Дасть Господь тому вічне життя.

3: Моя писанка теж має гарне ім'я – “Зеренце”.

Хліб – основа життя на землі,
Хліб й молитва – це речі святі.
Від писанки Зеренце
Дізнаєтесь про все це.
Хлібороба щиро пошануй,
Хто голодний – хлібом нагодуй.
І проси: “Всім, Боже милий, дай
Й Україні щедрий урожай”.

Ведуча: От які різні писанки, і всі однаково гарні. А хто ще хоче розказати про свою писанку?
(Діти розказують вірші про писанки.)

1.Гарна писанка у мене –     
Мабуть кращої нема!          
Мама тільки помагала,      
Малювала ж я сама.          
Змалювала дрібно квіти,      
Вісім хрестиків малих,      
І дрібнюсіньку ялинку,      
Й поясочок поміж них.      
2.І я гарні писанки писала,
На Великдень дітям роздавала.
Гори в них співають і смереки,
Світ від них дивується далекий.
В них веселка сонця і Карпати,
Квіти поля і пісні крилаті.
Я старанно писанки малюю,
Їх красою всіх людей чарую.

3.Написала для діток
Цілу миску писанок.
Ці в квіточки, ці в пасочки,
Ці в зеленії листочки,
А ті в зірочки ясні,
Ці в метелики дрібні.

Ведуча: Гарні писанки в усіх дітей. А чи знаєте ви, що на Великдень діти виходили з писанками на вулицю, співали гаївки і гралися в різні ігри? От і ми з вами пограємося з писанками.
Гра з яйцем.
Ведуча: Ми весело провели час, дізналися багато нового про писанки. Я думаю, що ви всі запам’ятаєте, що з давніх часів писанка з її магічними знаками є оберегом нашим. У писанках закладена сила, яка відганяє зло. На закінчення послухайте вірші про писанки-обереги.

1.Ой, писали писанку, писанку-колисанку
Різними розводами – символи знаходили.
Ой, писали писанку, мов мережку, вишивку –
Писанки з мережками стали обережками,
В них сила така є, що зло убиває.

2.Писанка – пам’ятка мого народу,
Пишні кольори, переказ віків,
Писанка в серці від роду до роду
Хай у пошані буде в синів.

Діти виконують пісню “Писанка”

Ольга Чаварга,
спеціаліст вищої категорії,
вихователь-методист ДНЗ № 29 м. Ужгорода,
відмінник освіти України

Автор фото та композицій до великодніх свят Ольга Тимофеєва,
методист кабінету дошкільної та початкової освіти ЗІППО