Затія-дивоглядія: Як зробити ляльковий театр другом кожної дитини

altТимофеєва Ольга Олександрівна, Борисенко Олександра Валеріївна
ISBN 978-966-634-399-7
Рік видання: 2009
Кількість сторінок: 164
Посібник містить витяги з нормативно-правових документів, методичні рекомендації МОН України, поради та консультації науковців і фахівців-практиків, взірці орієнтовної документації щодо організації театралізованої діяльності, зразки занять для різних вікових груп, поради щодо організації домашнього лялькового театру, а також перелік літературних джерел. Для вихователів дошкільних навчальних закладів, педагогів, психологів, студентів педагогічних навчальних закладів, батьків.

Ходанич Л.П., к.п.н., доцент (Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти)

Рецензія на методичний посібник «Затія-дивоглядія: Як зробити ляльковий театр другом кожної дитини/Упор. О. Тимофеєва, О.Борисенкож-Тернопіль: Мандрівець,2009

Видатний філософ Г. Хадамер аргументовано стверджував: «Якщо ти справді на якийсь час увійшов у мистецтво, то світ прояснів і жити в ньому легше». Розвиток уяви, образного мислення, естетичних почуттів, збагачення життєвого досвіду через співпереживання героям, формування необхідних для адаптації в суспільстві відповідних до певної культури психодіяльних і психоповедінкових стереотипів, засвоєння національної ментальності – все це та й багато чого іншого означає театр у дитячому віці. З історії нам відомо про домашній театр в інтелігентних українських родинах, зокрема в родині Гоголів, Косачів, Заньковецьких, Крушельницьких, Тобілевичів, Рильських, Марійки Підгірянки. Його роль, як видається, була не останньою в процесі формування таких митців, як Микола Гоголь, Леся Українка, Іван Карпенко-Карий тощо. А вплив фольклорного театру вертепу зазнали, мабуть, всі відомі митці.
Проте сьогодні в Україні, за визнанням письменниці О.Забужко, на жаль, уже зросло ціле покоління людей, які не бачили театральних постановок - театр стає річчю елітарною, не доступною пересічній дитині та її батькам. Багато в чому театр підмінили мультсеріали, художні фільми. Проте відомо: у спілкуванні з безпосередньою лялькою, яка говорить зі сцени, спілкується з глядачем наживо, актуалізуючи дійство, криється неповторний шарм дитячого театру. Діти мають право на театр сьогодні так само, як і десятки, сотні років тому. І це право їм за будь-яких, навіть не надто сприятливих суспільних умов, мають забезпечити небайдужі дорослі. У наш час саме педагог мав би бути тією особистістю, яка найбільш готова до означеної вище функції. Проте ввести дитину в світ героя через інсценізацію - такою метою можуть задатися й батьки, хоч книжок для навчання цьому обмаль.
Методичний посібник «Затія-дивоглядія: Як зробити ляльковий театр другом кожної дитини» (автори-упорядники О.О.Тимофеєва, О.В.Борисенко), що побачив світ у тернопільському видавництві «Мандрівець» цьогоріч, містить багато чого необхідного для тих, хто хоче навчати й виховувати засобом дитячого лялькового театру. «Назва нашого порадника,- зазначають автори-упорядники в передмові,- не випадкова. Ми хотіли знайти для вже звичних слів «театр», «актор», «куліси» свої, милозвучні, рідні, наповнені глибоким змістом, набрані з чистого джерельця рідної мови слова». Не випадковий космогонічний підхід до справи: книжку написано з позиції пріоритету духовності, віри в силу рідного Слова, його благодатного впливу на дитину.
У першому розділі читач має змогу ознайомитися з нормативно-правовою базою, що стосується використання лялькового театру в дошкільному закладі. Другий розділ складають методичні матеріали та розробки про організацію ігрової діяльності в дошкільному навчальному закладі, алгоритм підготовки лялькової вистави, роль психогімнастики у формуванні можливостей самовираження особистості, виховання емоцій та почуттів дитини-дошкільника.
У додатках подано зразки занять з використанням лялькового театру для різних вікових груп, зокрема з елементами вивчення англійської мови та вправами на корекцію емоційної сфери дитини. Батьки знайдуть тут і поради щодо організації лялькового театру вдома. Особливо цінним є додаток сценаріїв для постановки в ляльковому театрі, зразки готових ляльок та карток-схем для їх виготовлення. До речі, серед сценаріїв багато таких, які автори-упорядники зібрали вивчаючи сучасну методичну роботу в дошкільних навчальних закладах. Ця частина містить також перелік літературних джерел, до яких може звернутися найширша аудиторія: вихователі, вчителі, студенти, батьки - усіх, кого, за визначенням авторів, «захопила ідея Театру, ідея гри».
Для тих, хто цікавиться історією педагогіки, подано фото, що фіксують театральну діяльність в дошкільних закладах на території Закарпаття в дорадянський час та сьогодні.
Матеріали навчально-методичного посібника переконливо доводять, що питання лялькового театру як виховного засобу авторами вивчене не поверхово, а з урахуванням усіх можливих аспектів. Мета -досягти високого рівня практичного втілення настанов нормативних актів щодо театралізації в навчально-виховному процесі - авторами втілюється якнайкраще. Тому рекомендуємо цей посібник кожному педагогу і батькові, не байдужому до формування дитини як творчої, неординарної особистості, як людини з багатою уявою, високим рівнем інтелекту, психічного та емоційного розвитку.