Загальна мистецька освіта: теорія і практика

Мистецтво з його унікальними можливостями впливу на особистість має розглядатися не тільки як джерело розвитку спеціальних художніх здібностей і суто художніх умінь (що є надзвичайно важливим, але недостатнім), а також як універсальний засіб формування світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу, образно-асоціативного мислення особистості, загальнокультурних і соціокультурних компетентностей. Таким чином, кардинального оновлення потребують цілі і зміст навчання і виховання, технології викладання мистецтва, оцінювання результатів освіти.


Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони закодовують і передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу вступати в невербальний діалог із різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ.
Реалізація цілісного підходу до загальної мистецької освіти в умовах нової гуманітарної парадигми передбачає поряд із традиційним монопредметним викладанням мистецьких дисциплін пошук шляхів інтеграції в межах освітньої галузі, а також прогнозування широких міжпредметних і міжгалузевих зв'язків.

Л. М. Масол
«Загальна мистецька освіта: теорія і практика»

Багатогранну й інтенсивну організаційно-методичну роботу з експериментального впровадження інтегрованих курсів упродовж усього експериментального дослідження проводять методисти і працівники інститутів ППО: Л. Плужнікова, Д. Крик, Т. Кібалова, Л. Аристова (Миколаївська обл.), A. Великандо, О. Просіна (Луганська обл.), С. Ковальова, В. Ружицький (Київська обл.), С. Лобинцева (Донецька обл..), О. Сердюк (Сумська обл..), B. Кондратова (Кіровоградська обл.), О. Гурин (м. Львів), В. Піщанська (Дніпропетровська обл.), М. Жабляк (Закарпатська обл.), О. Томецька (Рівненська обл.), С. Щербенко, С. Гловацький (Черкаська обл), О. Савченко (м. Севастополь). У цих регіонах протягом останніх років проведено значну кількість інструктивних нарад і методичних семінарів-практикумів для вчителів, розроблено матеріали з науково-методичного супроводу експериментальної апробації.
Сприяли і підтримували в цій роботі ректори обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти: Н. Огренич, А. Старєва (Миколаївський), Т. Сорочан (Луганський), О. Чернишов (Донецький), Н. Проць (НМЦ освіти м. Львова), М. Талапканич (Закарпатський), Н. Клокар (Київський), В. Живодьор (Сумський), Л. Корецька (Кіровоградський), Н. Чепурна (Черкаський), І. Стародубцева (м. Севастополь).