Методичні рекомендації з художньо-естетичних дисциплін на 2012-2013 навчальний рік

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Методичні рекомендації з художньо-естетичних дисциплін на 2012-2013 навчальний рік
УЖГОРОД – 2012


Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних планах, програмах.

Дисципліни художньо-естетичного циклу, до яких належать, насамперед, музичне, образотворче мистецтво, мистецтво, художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу, їх об’єднує загальний принцип “культуротворення”, проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.

Початкова школа

У 2012/2013 навчальному році вивчення мистецьких дисциплін у 1-х класах здійснюватиметься за новими програмами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462:

«Музичне мистецтво» авт. Л.Хлєбнікова, Дорогань Л. О., Івахно І. М., Кондратова Л. Г., Корнілова О. В., Лобова О. В., Міщенко Н.І.;
«Образотворче мистецтво» авт. Шмагало Р.Т. Марчук Ж.С. , Вачкова І.Б., Чорний О. В. , Гнатюк М. В.
«Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О. М.

Програми розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua ), видруковані у видавництві «ВД «Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-4 за 2012 рік).

У 2-4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами (К.: «Початкова школа», 2006):

«Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Бєлкіна Е.В., Оніщенко О.І., Очеретяна Н.В., Рагозіна В.В.);
Музика (авт. Ростовський О.Я., Хлєбнікова Л.О., Марченко Р.О.);
«Музика» (авт. Лобова О.В.);
«Образотворче мистецтво» (авт.. Любарська Л.М., Вовк Л.В.).

Програми з предметів художньо-естетичного циклу мають тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види мистецької діяльності учнів на одному уроці: сприймання творів мистецтва (музичних, візуальних), практично-творча діяльність (репродуктивна, творча), засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів. Теми програм мають не тільки навчальний, але й художньо-естетичний характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом семестру, навчального року, усього навчального курсу.

Зміст навчальних програм реалізується перш за усе в підручниках. Робота з підручником повинна бути однією з форм діяльності на уроці. У підручниках вміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках.

Відповідно до нових програм у 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, відповідно до результатів Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів такі підручники для 1 класу:

«Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»;
«Музичне мистецтво» авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»;
«Музичне мистецтво» авт. Лобова О.В., вид-во «Школяр»;
«Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»;
«Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга - Богдан».

Нове покоління підручників характеризується багатим ілюстративним рядом – репродукції творів різних видів мистецтва, світлини, наочність виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва, вокальних вправ з музичного мистецтва тощо.

Більшості підручників притаманний діалогічний виклад навчального матеріалу: система запитань і завдань спонукатиме дітей до творчості, спілкування, роздумів, залучення до спільної мистецької діяльності. Крім того, у деяких підручниках введені казкові персонажі, які допомагатимуть учням осягати таємниці мистецтва – Музикус і Тріольчик (у підручнику авторів Аристової Л.С. і Сергієнко В.В.), чарівниця Гармонія (авторів Калініченко О.В. і Сергієнко В.В.), Барвиком і Лясолькою (в підручнику інтегрованого курсу «Мистецтво»).

Кожен з підручників повністю реалізує вимоги навчальної програми, разом з тим має свої особливості.

Зміст інтегрованого підручника «Мистецтво» структуровано відповідно до домінантних ліній – музичне мистецтво, образотворче мистецтво, кожне з яких реалізує основні види діяльності на уроці: сприймання мистецтва та художньо-практична діяльність (спів, малювання). У підручнику вміщено різноманітні види завдань, які спонукатимуть розвитку творчості дитини – створи мелодію, інструментальний та ритмічний супровід, «оживи картину», «створи звукові картини» «придумай і виконай ролі» і т.п. Для мотивації творчості учнів у підручнику також вміщені віршики, загадки. Завдання на порівняння та знаходження відповідностей, завдання «допоможи Барвику/Лясольці..», «розкажи своїм друзям, рідним..» тощо мотивуватимуть пізнавальну активність маленьких школярів.

Підручник «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В. являє собою «міні-енциклопедію» з образотворчого мистецтва для малят. При мінімальному застосуванні текстового матеріалу підручник дає можливість поринути у світ образотворчого мистецтва в усьому його розмаїтті. У підручнику подано багатоваріантність як візуального ряду для сприймання так і для практичного виконання (вправи і декілька варіантів практичних завдань з поетапним їх виконанням розміщені під рубрикою «Секрети чарівниці Гармонії»). Для мотивації навчальної діяльності у підручнику вміщено загадки, невеликі дитячі віршики. Для ретельного огляду творів мистецтва автори пропонують збільшені фрагменти творів («Роздивись!»).

Підручник «Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І. багато ілюстрований творами мистецтва, світлинами, зразками дитячих робіт. Для формування образотворчих вмінь та навичок автори пропонують педагогічні схеми послідовного виконання вправ (рубрика «Працюй так»). З метою розвитку творчих здібностей та ініціативи учнів після виконання кожної вправи пропонується творче завдання.

Підручник «Музичне мистецтво» авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В. структурований за рубриками «Слухаємо музику», «Співаємо», «Фантазуємо, граємося, жартуємо», що репрезентують усі види діяльності на уроці, враховуючи вікові особливості учнів щодо переважного застосування на уроках ігрових технологій. Цьому сприятимуть також вміщені в підручники казочки та цікаві музичні історії. Методичний апарат підручника цікавий і різноманітний. У підручнику вміщено багато творів образотворчого мистецтва, що є не тільки окрасою книги, але й окремим видом діяльності на уроці – введено завдання на порівняння творів різних видів мистецтва, здійснення аналогій, що є реалізацією положення програми щодо підсилення міжпредметних зв’язків.

Підручник «Музичне мистецтво» авт. Лобової О.В. побудований в ігровій формі, що є провідною для учнів 1 класу: в ньому вміщено багато віршиків, загадок (як словесних, так й ілюстрованих), ребуси тощо. Багатий методичний апарат підручника доповнюють завдання на вибір, групова та індивідуальна робота, різноманітні види завдань на формування базових знань та розвитку творчого потенціалу учня. Підручник багато ілюстрований, причому ілюстрації виконують не тільки естетичну, а і дидактичну функцію.

Звертається увага на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОН молоді та спорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендують використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової плану.

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до інструктивно-методичного листа МОН від 11.09.2007 № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів». Звертається увага на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного та образотворчого мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає. У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для виконання письмових домашніх завдань не передбачені.

Відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р.№ 806 « Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», дозволяється використовувати вчителям в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

Основна і старша школа.

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).

Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчатиметься за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.»

(вид. «Перун», 2005 р.) (авт. Л. Масол та ін.) Програма інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає об’єднання традиційних предметів “Музичне мистецтво” і “Образотворче мистецтво”, які виступають домінантними, з уведенням елементів синтетичних видів мистецтва - хореографії, театру, кіномистецтва на основі спільного для різних видів мистецтва тематизму, тезаурусу тощо.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

Звертаю увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.



В основній школі для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін чинними є підручники:

• «Музичне мистецтво» для 5,6,7,8 класів авт. О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко;

• «Музичне мистецтво» для 5,6 класів авт. О.Лобова;

• «Музичне мистецтво» для 7,8 класів авт. Г.Макаренко, Т.Наземнова та ін.

• «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Т.Рубля, С.Федун;

• «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Е. Бєлкіна та ін.

• «Мистецтво» для 5,6 класів та «Музичне мистецтво (Мистецтво)» для 8 класу авт. Л. Масол та ін.

З художньої культури у 2012-2013 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним з трьох підручників: авт. Л. Масол; авт. Л.Климова; авт. Н. Назаренко та ін.

Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л.Масол, Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарт та академічного рівня створено два підручники: авт.. Л.Масол, Н.Миропольська, О.Гайдамака та авт. Л.Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О.Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники:

відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів Л.Масол, Н.Миропольська, О.Гайдамака, Н. Назаренко та ін., програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник автора Л.Климової.

Інше навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Наголошую на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне - не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».

Саме тому рекомендую педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій - інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаю увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, підготувати завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів.

Для цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожний педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.

У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства. Підготовкою до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації – завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпретацію мистецьких творів, створення міні-проектів.

Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011

№ 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та чинних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, затверджених наказом МОН від 05.05.2008 № 371.

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 та 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до інструктивно-методичного листа МОН від 11.09.2007 № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Звертаю увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музики (музичного мистецтва) розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо). З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото), добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки т).

Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення предметів художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність.

Важливу роль в допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти видано чотири програми із художньо-естетичного напрямку, а також схвалено їх Міністерством освіти і науки , молоді і спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Відповідно до Типових навчальних планів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю, затверджених наказами Міністерства від 10.06.2011 №572 «Про Типові навчальні плани початкової школи», від 13.03.2005р. №291 підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерна графіка, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

Результатом навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіті має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.