Кабінет школознавства, курсової підготовки та перспективного педагогічного досвіду

Першими його керівниками були М.Мандзюк та В.Данкулич. Згодом цю посаду займали А.Кобаль, І.Уточкіна, В.Щадей, О.Мателешка, В.Лупич та  І.Хрипта. Методистами працювали В.Ігнатенко, С.Зінченко, І.Сабадош, М.Арабська, А.Кобаль, І.Сірко, Л.Гатяш, Г.Децик, К.Романіченко, О.Шимон, П.Стрічик, О.Ісак  та О.Бокоч.
Сьогодні в кабінеті плідно працюють методисти В.Немеш, В.Делеган, Г.Райхель та К.Турок, а І.Лазар очолює його.
Працівники кабінету скеровують свої зусилля на впровадження в практику роботи освітніх установ прогресивних форм і методів роботи, на підвищення ефективності праці навчальних закладів, надають необхідну науково-методичну допомогу відділам освіти та їхнім методичним центрам. Ними цілеспрямовано здійснюється аналітичний підхід до визначення змісту, форм, методів і термінів організації курсів підвищення кваліфікації педпрацівників. За останні декілька років курсовою підготовкою охоплюється не менше 20% загального контингенту освітян. З кожним роком зростає кількість категорій слухачів. Для прикладу, якщо у 1994 р. курси проведені для 38 категорій, то у 2012 р. – вже для 50 категорій. Сьогодні в інституті проводяться предметні, методичні, теоретичні, проблемно-цільові курси, а також курси за відповідною навчальною програмою на замовлення відділів освіти. З 2003 року вперше проводиться підвищення кваліфікації директорів шкіл, їхніх  заступників з навчально-виховної роботи у поєднанні з фаховими курсами. Кабінетом школознавства, курсової підготовки та перспективного педагогічного досвіду в 2011 році розроблені і запроваджені нові навчально-тематичні плани та програми курсів підвищення кваліфікації керівників шкіл. Вони відповідають вимогам сьогодення щодо оновлення змісту освіти в Україні, її інтеграції в Європейську спільноту. Зримим є також кількісний показник: якщо в 1997 році підвищили свою кваліфікацію 51 керівник школи, то вже в 1998 – 84, у 1999 – 157, а в 2011 – 169. Враховуючи специфіку краю та організацію навчально-виховного процесу, в окремих районах і містах проводяться виїзні стаціонарні курси підвищення кваліфікації. Із 2000 року розпочато курси для резерву керівників шкіл, а з 2002 – для викладачів загальноосвітніх дисциплін вузів І-ІV рівнів акредитації. У 2003 році запроваджена нова форма очно-заочного навчання, а з 2009 року – дистанційна. Залежно від складу слухачів, теми курсів встановлюється їхня тривалість: одно-дво-три-чотиритижневі. Учасниками навчально-виховного процесу на курсах є також працівники управління освіти і науки облдержадміністрації, фахівці органів юстиції, санепідеміологічних, правоохоронних, податкових органів, органів охорони здоров’я, культури і мистецтва, служб з надзвичайних ситуацій, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, знані педагоги і т.д. Завдяки тісній співпраці з відділами і управліннями освіти райдержадміністрацій та міських рад належно організовується педагогічна практика слухачів курсів у визначених договорами базових школах. Кращі взірці співпраці інституту налагоджено з органами освіти і їхніми методичними підрозділами міст Ужгород, Мукачева, Берегова, Ужгородського, Берегівського, Тячівського, Іршавського, Мукачівського, Міжгірського та деяких інших районів, центром професійно-технічної освіти, управлінням освіти і науки облдержадміністрації, іншими установами. Для проведення лекцій на курси запрошуються також працівники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації, науковці із зарубіжжя: Угорщини, Словаччини, Німеччини, Франції, Великобританії, США та інших. Такий підхід до вирішення питань спрямований на інтеграцію в європейську систему освіти, входження в Болонський процес. Кабінет школознавства проводить вагому роботу щодо поширення перспективного педагогічного досвіду і підвищення науково-методичного рівня педагогів, працівників органів управління освітою та їхніх методичних структур.  Останніми роками видано 6 “Анотованих каталогів перспективного передового досвіду педагогів області”. В них вміщено матеріали більше півтисячі вивчених і узагальнених регіональних перспективних педагогічних досвідів. Динаміка росту цього процесу очевидна: якщо в 1995 році каталог вміщував 39 досвідів, в 1999 році вже 87, в 2002 році – 192, то в 2011 році – 215 досвідів. Аналогічний каталог підготовлено і видано у 2004 році про переможців та лауреатів республіканських і обласних конкурсів “Учитель року”. Кабінет готує і подає на розгляд науково-методичної ради інституту вивчені і узагальнені матеріали - роботи освітян, яких рекомендують при атестації на присвоєння чи підтвердження педагогічних звань. З 2005 року в кабінеті створюється банк перспективного педагогічного досвіду, в який вже занесено 164 матеріали. Кращі з матеріалів систематично надсилаються до аналогічного всеукраїнського. У 2004 році кабінетом вперше підготовлено і проведено огляд-конкурс діяльності районних методкабінетів. Участь у ньому взяли колективи 15-ти кабінетів. Матеріали огляду-конкурсу - з метою пропаганди і поширення досвіду - зібрані в кабінеті школознавства, курсової підготовки та перспективного педагогічного досвіду. Переможець обласного етапу – колектив методичного кабінету управління освіти Ужгородської міської ради став лауреатом Всеукраїнського огляду-конкурсу в номінації “Видавнича справа”.  Переможцями престижного конкурсу IV “Учитель року” стали:
- 1999 р. – В.М.Орос, учитель інформатики ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Ужгорода;
- 2000 р. – П.Я.Кіндюх, директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 м. Ужгорода, учитель математики;
- 2002 р. – В.Т. Машіка, учитель правознавства ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 м. Мукачева;
- 2010 р. – О.І. Гравс, учитель географії ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 м. Мукачева.
Лауреатами  конкурсу стала велика група талановитих педагогів Закарпаття:
- 1996 р. – Ф.Ф.Брецко, учитель історії гімназії м.Ужгорода; І.І.Гомонай, вчитель фізики Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівського району; Г.І.Рекіта, учитель української мови та літератури Тячівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 ім.Гренджі-Донського;
- 1997 р. – С.Г.Ващук, учитель математики, директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 19 м.Ужгорода; Л.П.Повх (Ходанич), учитель української мови та літератури ЗОШ
І-ІІІ ст. № 19 м.Ужгорода (нині доцент кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти; С.В.Скубенич, учитель фізичної культури Перечинської ЗОШ І-ІІІ ст.;
- 1998 р. – П.М.Мідянка, учитель української мови та літератури Тисолівської ЗОШ І-ІІ ст. Тячівського району; А.А.Шепа, учитель хімії Верхньовизницької ЗОШ І-ІІІ ст. Мукачівського району; В.С.Якимчук, учитель трудового навчання ЗОШ  І-ІІІ ст. № 7 м.Мукачева;
- 2000 р. – Л.В.Андрела, вчитель української мови та літератури Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ст. Свалявського району;
- 2001 р. – В.В.Гиндрюк, директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 8 м.Ужгорода;
- 2002 р. – Н.О.Гордуз, учитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 м.Ужгорода;
- 2004 р. – К.Ф.Телінгер-Вагерич, учитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 м.Мукачева;
- 2009 р. – Я.Ю. Кирлик, директор  ЗОШ І-ІІІ ст. № 8 м.Ужгорода, учитель музики.
Не залишається поза увагою робота з обдарованими дітьми. Вже протягом десятиліть тисячі талановитих закарпатських школярів беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах. Щорічно 1500-1800 учнів 5-11 класів є учасниками наймасовіших обласних інтелектуальних змагань. Кращі з них представляють закарпатську команду на Всеукраїнському рівні. Кожен рік школярі області здобувають 23-26 дипломів переможців та призерів ІV етапу Всеукраїнських олімпіад з 18 предметів. Протягом останніх 5-ти років команди школярів Закарпатської області з української мови та літератури,  історії, правознавства,   англійської та німецької мов, географії та екології вважаються одними з лідерів в Україні.
Кабінетом ведеться вагома робота з апробації навчальної літератури в загальноосвітніх школах області. Щорічно кращими вчителями апробуються 10-15 підручників з різних навчальних дисциплін. За належний рівень цієї роботи Закарпатська область відзначається позитивно в підсумкових аналітичних наказах Міністерства освіти і науки України.
Реалізуються й інші шляхи вдосконалення методичної майстерності:
- інструктивно-методичні наради; групові та індивідуальні консультації;
- наставництво і стажування новопризначених, молодих завідувачів та методистів;
- розробка і направлення в райони та міста рекомендацій, зразків документації, матеріалів про перспективний педагогічний досвід, анотованих каталогів, списків періодичних видань та рекомендованої літератури, примірних тематик роботи з педагогічними кадрами;
- тематичне спрямування самоосвіти тощо.
Завідувачі та методисти залучаються до вивчення різноманітних питань організації і управління навчально-виховного процесу в освітніх установах, здійснення досліджень, спостережень, педагогічних аналізів, співставлень, узагальнень. Акцентується увага на аналітичному підході до визначення конкретних завдань методичної роботи з урахуванням рівня знань, досвіду, потреб, стану і результатів навчально-виховного процесу в школах району, міста. Діяльність завідувачів та методистів районних і міських методкабінетів спрямовується на досягнення кінцевих результатів, підвищення рівня методичної роботи, розвиток творчої активності педагогічних кадрів, підвищення фахової майстерності вчителів, ефективне застосування теорії використання передового педагогічного досвіду в практичній діяльності керівників шкіл, вчителів, що є, в остаточному підсумку, чинниками загальної культури, якості знань, умінь і навичок, рівня вихованості і загального розвитку учнів. Чітка і виважена система дає плідні результати в роботі районних та міських методкабінетів. Кращий досвід надбано колективами, які в різний час очолювали П.Булеца, А.Солов’яненко, В.Добромильська, Р.Кадар, В.Козик, С.Глеба, М.Гряділь, Н.Гунтей, О.Дерев’янченко, Г.Сопкова, Н.Чаба, М.Бубняк, І.Тишко, Н.Любка, М.Бенца, М.Соханич, М.Пекар, Н.Дворак,  та ін. і на даний час М.Келемен,  Г. Маслей, М. Дірей, Т.Ціглер, Н.Кулакова, О.Гербей,  П.Коваль, В.Соловей, Г. Диганич, Є.Сюч, Є. Приходько, Н. Зеленська, М.Рубець та ін.
Ефективна, ритмічна, злагоджена робота інституту в значній мірі залежить від якості її планування. Виконуючи роль регіонального науково-методичного центру роботи з педагогічними кадрами, інститут забезпечує узгодженість дій усіх методичних закладів області, громадських організацій, культурних центрів, районних і міських відділів та управлінь освіти, які беруть участь у підвищенні кваліфікації освітян краю. При формуванні річних планів колектив кабінету координує зміст і організацію діяльності працівників кафедр, навчально-методичних кабінетів, центрів, лабораторій та Берегівської філії, складає єдині плани курсової підготовки, обласних семінарів, конференцій, педагогічних читань, конкурсів, турнірів, олімпіад, виставок, інших методичних заходів обласного масштабу, спрямованих на підвищення професійного рівня освітян. Планується вивчення різноманітних питань організації і здійснення навчально-виховного процесу у закладах освіти, вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів, стану викладання предметів. Передбачається вивчення, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду, науково-видавнича робота працівників інституту, робота вченої та науково-методичної рад, інші питання організаційно-методичної та науково-методичної діяльності інституту. Підготовлені плани розглядаються науково-методичною радою. Їхня реалізація знаходиться під постійним контролем. При необхідності в плани вносяться доцільні корективи, які сприяють поліпшенню роботи інституту в питаннях забезпечення якісної післядипломної освіти педагогічних кадрів краю.