Про вивчення суспільно-гуманітарних наук у 1009/2010 році

Місце суспільно-гуманітарних дисциплін у системі загальної середньої освіти визначається тим впливом, що його вони здатні справляти на процес формування особистості, підготовки її до активного громадського життя.
Кількість годин на вивчення історії у 2009/2010 навчальному році залишилась незмінною. Вивчення всесвітньої історії та історії України доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії як послідовно, так і (або) паралельно; планувати повторювально-узагальнюючі уроки після вивчення кожної теми, навіть якщо такі уроки не передбачені програмою.
У 2009/2010 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи «Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи» (Київ-Ірпінь, «Перун», 2005 р.), а учні 10-11 класів за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи (Київ, «Шкільний світ», 2001 р.).
Звертаємо увагу на те, що програма для 9 класу 12-річної школи істотно доопрацьована, тому вчителеві варто користуватись програмою, розміщеною на сайті міністерства, видрукованою в журналі «Історія в школах України», №7, 2009 р., а також виданою окремою брошурою видавництвом «Генеза» (2009 рік).
У 2009/2010 навчальному році особливу увагу варто звернути на вивчення історії 9 класу.
Цього навчального року дев’ятикласники переходять до вивчення історії України та всесвітньої історії за програмами для 12-річної школи за новими підручниками:
- «Історія України. 9 клас», автор: О.К. Струкевич. Київ, «Грамота», 2009 р.;
- «Історія України. 9 клас», автори: Ф.Г. Турченко, В.М. Мороко. Київ, «Генеза», 2009 р.;
- «Історія України. 9 клас», автори: О.П. Реєнт, О.В. Малій. Київ, «Генеза», 2009 р.;
- «Всесвітня історія. 9 клас» автори: Т.В. Ладиченко, С.О. Осмоловський. Київ, «Генеза», 2009 р.;
- «Всесвітня історія. 9 клас», автори: Я.М. Бердичевський, І.Я. Щупак, Л.В. Морозова. Запоріжжя, «Прем’єр», 2009 р.;
- «Всесвітня історія. 9 клас», автори: О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Харків, «АН ГРО плюс», 2009 р.
Для контролю навчальних досягнень учнів стануть в пригоді робочі зошити до курсів «Історії України» та «Всесвітньої історії», підготовлені науковцями лабораторії суспільствознавчої освіти АПН України, які вишли друком у видавництві «Літера ЛТД».
Учителям також варто звернути увагу на методичні новинки – серію зошитів тематично-діагностичних вправ (запитань та завдань) з історії України для 5-8 класів (автор – В. Власов, видавництво «Генеза»), призначених для контролю предметних компетенцій учнів, формування яких передбачене навчальною програмою з історії для 12-річної школи. Вони відповідають чинним підручникам і повністю реалізують засади компетентнісно орієнтованого навчання історії.
Міністерство освіти і науки України інформує, що оскільки у 6 класі 12-річної школи навчальною програмою передбачено інтеграцію історії України та всесвітньої історії, то в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія стародавнього світу. Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.
Триватиме перехід старшої школи на профільне навчання. При цьому зберігається кількість годин на вивчення історії залежно від напрямку.
Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал «Історія в школах України», №4, 2003 р.), всесвітньої історії (журнал «Історія в школах України», №2, 2002 р.), а також видані окремою брошурою у видавництві «Педагогічна преса», 2005 року.
Для класів інших профілів чинними є програми опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001 р. (Київ, «Шкільний світ»), та у 2005 («Педагогічна преса»).
Для 10-11 класів універсального, філологічного, художньо – естетичного профілю чинними є навчальні програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001 році (Київ, «Шкільний світ») та у 2005 році (Київ, Педагогічна преса).
Для класів фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів чинними є програми з історії України та всесвітньої історії опубліковані в журналі «Історія в школах України», №5 за 2003 рік та видрукувані окремою брошурою у 2005 р. (Київ, Педагогічна преса).
26 лютого 2009 року колегією МОН України було затверджено нову редакцію програм з історії України та всесвітньої історії для 5-11 класів. Просимо при складанні календарних планів звернути увагу на зміни, що стались в програмах.
Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Учитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, але так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Учитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
У класах суспільно-гуманітарного профілю вивчення історії поряд з іншими завданнями має також особливе значення. Учитель повинен розвинути і поглибити інтерес учнів до суспільних дисциплін, їх здібності до подальшої освіти і самоосвіти в цих науках. Особливе місце посідає також профорієнтаційна робота щодо свідомого вибору своєї професії в майбутньому.
Тому особливого значення набуває вивчення курсів за вибором, факультативів. Вони можуть мати суто теоретичний характер, наприклад «Історія культури», «Видатні постаті України», «Історія дипломатії», «Історія військового мистецтва», поглиблювати знання учнів з окремих важливих тем, як: «Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни», «Велика Вітчизняна війна, як складова Другої світової війни» або мати, за наявності відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення, прикладний характер. Наприклад: «Основи археології», «Основи музейної справи», «Основи бібліотечної справи і бібліографії», «Основи архівної справи» тощо. Курси за вибором, тривалість яких доцільно практикувати в обсязі 12–17 годин, вивчаються за рахунок годин варіативної складової навчального плану.
Ефективними є включення до навчального процесу компактних історіографічних та джерелознавчих оглядів, ознайомлення учнів з внеском видатних вчених у розвиток історичної науки. Знайомство з їхніми біографіями, працями, спогадами сприяє розвитку інтересу до історії й має велике значення для формування особистості учнів.
Із метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. У 2009/2010 навчальному році у зв’язку з відзначенням 65-ї річниці Перемоги у війні рекомендуємо загальноосвітнім навчальним закладам провести тематичні конференції, круглі столи, виставки літератури, мемуарів, фотодокументів, зустрічі з ветеранами. Вчителі історії мають робити наголос на тому, що в історії нашого народу є мало сторінок, які за трагізмом, героїкою, внутрішньою напругою і суперечливістю перевершили б події Великої Вітчизняної війни.
Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю.
Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади, історичні турніри.
Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.
Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в стаціонарних музеях, музеях просто неба, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища.
Активізація інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є досить цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю в першу чергу. При цьому широко можуть бути застосовані такі форми і методи як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.
При вивченні тем з історії рідного краю в 7–9 класах у курсі історії України, або як курс за вибором (факультативно), рекомендуємо використовувати робочі зошити з історії рідного краю – 7–9 класи (автори Щерба І.І., Шимон Ю.Ю., Ужгород, 2001-2006 рр.)
Під час уроків варто активніше впроваджувати інтерактивні методи навчання, що сприяють залученню учнів до процесу пізнання, дозволяють їм відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність, робить продуктивним сам процес навчання.
Важливим є використання в навчанні школярів картографічних посібників- атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічними середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Нові можливості у вивченні історії відкривають новітні інформаційні технології (далі – НІТ). На уроках історії України та всесвітньої історії почався процес використання педагогічно програмного забезпечення (далі – ППЗ), яке дає широку можливість вчителю для використання вже готових розробок з проблем уроку, організацію роботи з картографічними базами даних, текстовою документальною базою історичних курсів, візуалізацією історичного процесу засобами фото та відео документів, тестовими завданнями. ППЗ може використовуватися під час роботи на уроці, підготовки міні – проектів, власних презентацій учнів та вчителів.
При наявності відео-проектора або мультимедійної дошки використання ППЗ зекономить вчителю час для організації творчої діяльності з предмету.
Необхідно зазначити, що Інтернет-ресурси дають можливість для розповсюдження, обміну практичним педагогічним досвідом між вчителями-предметниками, школами, що працюють в рамках проектної діяльності.
Основним в плані методичної допомоги є сайт МОН України www.mon.gov.ua, де міститься інформація про програмні вимоги у викладанні навчальних предметів, інструктивні листи тощо.
Одним з найголовніших завдань системи освіти в Україні є формування правосвідомості учнівської молоді – поєднання знань з внутрішньою позицією особи, уміння діяти відповідно до вимог права, закону. Тому особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розуміння ними обов’язковості правових норм для всіх членів суспільства.
Правова освіта учнів передбачає вплив на особистість через оптимальний вибір змісту, форм, методів, принципів навчання та чіткої структури навчально-виховного процесу. Завдяки новим підходам до змісту освіти та комунікації між вчителем і учнями в навчальному процесі, за умов спеціально спрямованої системи навчально-виховної роботи школа повинна перетворитись у зразок демократичного правового простору.
На виконання цих завдань спрямований новий предмет «Правознавство. Практичний курс», який вивчатиметься у 9 класі. Разом із традиційним для української школи предметом «Основи правознавства», який викладатиметься як базовий предмет з 2010/2011 навчального року в старшій школі, «Правознавство. Практичний курс» стає важливою складовою системи правової освіти учнів. Програма курсу частково «розвантажує» базовий та профільні курси правознавства в старшій школі, допомагаючи не тільки засвоєнню учнями певних понять, а й формуванню в них інтересу до права, поваги до закону та правомірної поведінки.
Метою вивчення предмета «Правознавство. Практичний курс» (автори програми О.Пометун, Т.Ремех), є забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.
Програма предмета «Правознавство. Практичний курс» не вимагає засвоєння великого за обсягом матеріалу, передбачаючи, що вчитель використовуватиме час для різноманітних методів і високої активності кожного учня. Це враховувалося при складанні навчально-методичного комплексу до курсу, основним елементом якого є підручник.
За результатами конкурсу підручників для 9 класу в загальноосвітніх навчальних закладах країни будуть використовуватися три підручники: «Правознавство. Практичний курс» авторів О.І. Пометун, Т.О. Ремех; автора О.Д. Наровлянського; авторів В.Л. Суткового, Т.М. Філіпенко.
Для профільних класів чинною є програма «Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства» (автори Котюк І.І. та Котюк О.І., журнал «Історія в школах України», №5, 2002 р.) та автора Усенка І.Б. («Конституція України і основи правознавства в школі: книга для вчителя», Київ, 1999 р.). Ці програми мають навчальне забезпечення посібниками «Основи теорії держави і права», «Основи публічного права України» та «Основи приватного права України» виданих протягом 2003-2005 років видавництвом «Версія».
При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, певну ступінь консерватизму українського законодавства.
При вивченні правознавства слід дотримуватись системно-структурного підходу у викладенні цієї системи знань в цілому та окремих її складових.
При вивченні цих питань варто активніше запроваджувати інтерактивні методи навчання, як-от: ділові ігри, моделювання життєвих ситуацій, юридичних процедур і суспільних процесів, рольові ігри, дискусії тощо. Це сприяє формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створює атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Учитель в даній ситуації повинен виступати лише як організатор процесу навчання. Варто урізноманітнити типи уроків уроками-практикумами, уроками з використанням мультимедійного комплексу, уроками роботи з нормативними джерелами тощо.
З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків правознавства, активізації право-виховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їхні знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.
Формами профільної підготовки з правознавства сьогодні стало не тільки поглиблене вивчення відповідних предметів, а й факультативи та курси за вибором. Основною формою профільної підготовки з правознавства учнів старшої школи залишаються курси за вибором (елективні курси). Це можуть бути як курси, що забезпечують вивчення основного профільного предмета: «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Судова риторика», «Права людини» (журнал «Історія в школах України», №5, 2006 р.), «Досліджуючи гуманітарне право» (журнал «Історія в школах України», №6, 2006 р.) так і курси, що виконують функцію внутрішньопрофільної спеціалізації: «Виборче законодавство України», «Органи державної влади України», «Екологічне законодавство», «Правові основи підприємницької діяльності», «Кримінальне право», «Кримінальний процес» тощо.
Вивчення правознавства у профільних класах (групах), крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних компетентностей і здібностей, орієнтації на професійну діяльність, де використовуватимуться одержані знання, сформовані вміння й навички. При виборі елективних курсів вчитель має враховувати вікові особливості учнів, рівень їх навченості та мотивації, специфіку району (міста), наявність підручників і навчальних посібників, власний рівень підготовки до викладання того чи іншого елективного курсу.
Актуальними, практично значимими, орієнтованими на формування компетентностей учнів профільних класів старшої школи є курси за вибором, рекомендовані міністерством.
Курси «Громадянська освіта» (9-11 кл.), «Права людини» (10-11 кл., журнал «Історія в школах України», №5, 2006 р.), «Досліджуючи гуманітарне право» (10-11 кл., журнал «Історія в школах України», №6, 2006 р.), можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.
З метою задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні відповідно до їх інтересів та здібностей, вихованню правової культури для учнів 10-11-х класів профільних класів необхідно організовувати правову практику.
Одним з важливих чинників досягнення цілей навчання правознавства, розвитку основних компетентностей школярів, пізнавальних можливостей, орієнтації їх на вибір профілю навчання є організація допрофільної підготовки учнів основної школи. Допрофільна підготовка з правознавства має здійснюватися у 7-9 класах (дванадцятирічної школи). Її метою є професійна орієнтація учнів та сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Формами допрофільної підготовки учнів з правознавства є правознавчі курси за вибором, з-поміж яких слід назвати такі як «Живи за правилами» (8 клас), «Європейські студії» (8-9), «Дітям про права людини і права дитини». Курс «Практичне право» може також викладатись як частина допрофільної підготовки у 8 класі загальноосвітніх навчальних закладів, але з урахуванням змісту курсу 9 класу «Правознавство. Практичний курс».
Виховувати сучасного громадянина-патріота, готувати учнівську молодь до ролі активних громадян та знайомити її з громадянськими навичками і цінностями, необхідними для ефективної участі у житті громади допоможуть курси з громадянської освіти: «Вчимося бути громадянами» (8 клас), «Ми – громадяни України» (9 клас).
Ці та інші курси допрофільної підготовки вивчаються в основній школі за рахунок годин варіативної складової навчального плану.
Районним (міським) методичним кабінетам активніше впроваджувати викладання курсів «Ми – громадяни України» (9 кл.), «Громадянська освіта» (9–11 кл.), запроваджувати виконання учнями соціальних проектів, допомагаючи тим самим молоді стати поінформованими, активними і відповідальними громадянами культурно-плюралістичної Європи та всесвітнього товариства в цілому.
Звертаємо увагу органів управління освітою, керівників навчальних закладів на те, що курс «Основи філософії» («Людина і світ» або «Людина і суспільство») має повне навчально-методичне забезпечення і повинен вивчатись в загальноосвітніх закладах. Години, передбачені на вивчення «Основ філософії», не можуть бути використані для інших курсів.
Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинною є програма «Основи філософії» (журнал «Історія в школах України» №6, 2004 р.) та видрукувана окремою брошурою у 2005 р. (Київ, Педагогічна преса).
У зв’язку з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання у 2009/2010 навчальному році у 5-6 класах продовжуватиметься вивчення курсу «Етика». Програми з Етики для 5-6 класів видруковані окремою брошурою у 2005 р. (Київ-Ірпінь, «Перун»).
У п’ятому класі викладання проводиться за двома основними підручниками: О.М. Данилевська, О.І. Пометун. Етика 5 клас. У шостому класі викладання буде здійснюватись за підручниками «Етика. 6 клас.» авторів О.М. Данилевської, О.І. Пометун та авторів А.І. Мовчун, Л.Л. Хоружої.
Навчальний курс розраховано на два роки, кожний з яких має свої особливості. Завданням вчителя є забезпечити наступність у засвоєнні учнями навчального змісту. У п’ятому класі тільки починається розгляд на уроках фундаментальних етичних категорій: мораль, добро, зло, совість, гідність, честь, щастя, дружба тощо. Основну увагу зосереджено на зовнішніх проявах людської культури таких як вихованість, дотримання етикетних норм, правил спілкування, звичаїв, традицій тощо.
У шостому класі продовжується і поглиблюється опрацювання етичних категорій в їх філософському сенсі, створюючи цілісну картину людського буття в його моральному вимірі. Вчитель і учні оперують такими поняттями як моральні цінності людини і суспільства, цінність людського життя, духовність, духовна краса, ідеал, почуття, справедливість, правда, щирість, милосердя тощо. Ця частина курсу спрямована більшою мірою на формування внутрішнього світу учнів, глибинної духовної культури.
У курсі шостого класу найважливішим і досить складним для учнів розділом є громадянська етика, де розглядаються шляхи підтримки справедливості й прав людини, засвоюються поняття свободи волі й вибору, самореалізації тощо. Отже, варто пам’ятати, що цілі навчання етики полягають зокрема й у тім, щоб учень зрозумів різні точки зору й міг оцінювати рішення щодо етичних питань з точки зору прав людини, вивчав і поважав культурні традиції свого народу й інших народів, проявляв толерантність та милосердя.
Змістове наповнення уроків етики, цілі і завдання курсу в 5-6 класах потребує втілювати активну та інтерактивну моделі навчання, істотний також його ігровий потенціал. Тому варто ширше використовувати відповідні методи та прийоми.
Орієнтовним є розподіл навчального матеріалу між уроками. Вчитель може вносити корективи щодо цього в межах курсу.
Оскільки цей курс входить до освітньої галузі «Суспільствознавство», варто при розподілі навчального навантаження враховувати цей фактор і надавати перевагу вчителям історії.
З метою формування у дітей та молоді високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси в багатьох навчальних закладах вивчаються предмети духовно-морального спрямування (як предмети за вибором та факультативи). Серед них: «Християнська етика», «Історія релігій», «Історія релігій світу і духовна культура», «Основи релігійної культури», «Християнська етика в українській культурі» тощо. Складовою цих предметів є спеціальний курс «Основи християнської етики. 5-6 класи.» Курс «Основи християнської етики» є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійні обряди, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмету передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань учнів; здатності до співжиття в полікультурному і поліконфесійному українському суспільстві.
Основою курсу «Основи християнської етики» є Святе Письмо та інші християнські джерела, які не суперечать Біблії. Для викладання основ християнської етики у 5-6 класах розроблено відповідний навчально-методичний комплекс. До складу комплексу входять такі компоненти: програма з основ християнської етики для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів та посібник для учнів 5, 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Методичним підґрунтям курсу «Основи християнської етики» є системний, діяльнісний та особистісний підходи до побудови змісту. Важливою умовою ефективності викладання курсу «Основи християнської етики» є поєднання інтелектуального розвитку і духовно-морального виховання, що досягається під час реалізації програми курсу. У процесі викладання курсу вчителю доцільно використовувати такі форми проведення занять: обговорення прикладів зі Святого Письма, позитивних прикладів з літератури, життя сучасників; екскурсії до храмів, музеїв; перегляд кіно- та відеофільмів, репродукцій картин на біблійну тематику; прослуховування духовної музики; використання рольових ігор, дискусій; організація свят і виставок, творчих доробків учнів тощо.
У старшій школі знання про взаємозв’язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігії, релігійні моральні цінності, історію та основні засади світових релігій поглиблюються у вивчення профільних предметів: релігієзнавства, філософії, курсу «Людина і суспільство» тощо.
Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» викладати предмет «Етика» та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти і мають моральний авторитет серед учнів, їхніх батьків, колег, орієнтуються в змістових особливостях та методиці викладання предмета, не чинитимуть у будь-якій формі тиску на своїх вихованців на релігійному ґрунті.
Курси духовно-морального спрямування можуть вивчатися лише за письмової згоди батьків школярів та за наявності підготовленого вчителя.
Звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки України розробило удосконалені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ МОН України від 05.05.2008 р. №371), котрі видруковані в Інформаційному збірнику МОН України № 13-15, 2008 р.
Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І–ІІІ ст. (наказ Міносвіти і науки №240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюєтьсь вчителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм з історії, основ правознавства, основ філософії. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також грифи обласних управлінь освіти і науки та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Зошити з історії і основ правознавства переглядаються вчителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал.
Запрошуємо вчителів взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» в номінації «Правознавство», який відбудеться у 2009/2010 навчальному році.
Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін подається на сторінках журналу «Історія в школах України» № 5, 6, 7-8, 2009 р.; Інф. збірник МОН України, №16-18, червень, 2009 р., с. 48-66, № 22-24, серпень, 2009 р., с. 95-96; газети «Історія України», № 25-28, липень, 2009 р., №29-32, серпень, 2009 р.; газети «Історія та правознавство», № 22-24, серпень, 2009 р.

Юрій Шимон,
методист кабінету суспільно-гуманітарних дисциплін ЗІППО