Методичні рекомендації щодо вивчення життєвого шляху та творчої спадщини Т.Г.Шевченка в рамках відвідування Шевченківського національного заповідника

Гнаткович Т.Д., завідувач кабінету суспільно-гуманітарних дисциплін ЗІППО, кандидат педагогічних наук

Вивчення життєвого шляху Тараса Григоровича Шевченка вимагає своєрідної психологічної та естетичної підготовки до розгляду його творчості. Особа поета в будь-якому випадку розглядатиметься в нерозривному зв’язку з епохою, у якій він творив. Учні повинні знати, що світогляд Тараса Шевченка виявляється в його громадських справах, ставленні до явищ соціального і культурного життя, публіцистиці, листах, а також у тематиці, сюжеті та образах створюваних творів.
У доборі біографічного матеріалу має бути збережене почуття міри, такт, певна наукова логіка. Не можна перевантажувати учнів дріб’язковими та не суттєвими відомостями, які можуть не в повній мірі розкрити образ поета.
У межах відвідування Шевченківського національного заповідника рекомендуємо вчителям української мови та літератури використати такі форми роботи, які забезпечать детальний і всебічний розгляд життєвого та творчого шляху Т.Г.Шевченка за короткий проміжок часу.
Щоб зацікавити школярів, їм потрібно пропонувати не реєстр великої кількості подій, а в нарисовій формі – літературно-психологічний портрет Т.Г.Шевченка. Для його укладання найкращим матеріалом слугуватимуть спогади сучасників митця, листи, автобіографічні та художньо-біографічні твори, літературознавчі розвідки.
Саме тому варто запропонувати учням 9–11 класів об’єднатися у малі групи ,,біографів’’, ,літературознавців’’, мистецтвознавців’’, ,,краєзнавців’’, ,,дослідників’’, які використовуватимуть значну кількість допоміжного матеріалу, запропонованого вчителем. Доречно оформити результати дослідницької роботи життєпису поета, створивши і презентувавши проект ,,Вивчення творчості Тараса Шевченка’’. Обов’язковою умовою створення проекту є ознайомлення зі структурою проекту.
Структура проекту
І. Мета і завдання проекту: зібрати, систематизувати, узагальнити матеріал про маловідомі сторінки життя Т.Г.Шевченка.
ІІ. Етапи реалізації:
1) підготовчий (об’єднання в групи, розподіл доручень);
2) збір інформації (опрацювання літературних джерел, екскурсії в музеї, фотографування об’єктів);
3) обробка інформації.
ІІІ. Оформлення результатів, підготовка до представлення проекту.
ІV. Презентація проекту.
V. Відгуки глядачів.
Готуючись до презентації проекту ,,Життєвий шлях Т.Г.Шевченка та умови формування його світогляду’’, група «біографів» може застосувати інтригуючий фактор із життєпису письменника. Наприклад, розповісти про одну з маловідомих сторінок його життя перед викупом (стаття Володимира Сиротенка ,,Портрет’’ у газеті ,,Урядовий кур’єр’’ від 10 березня 1998 р.) Слід наголосити, що у житті Тараса стався випадок, який був трагічним і переломним для нього. До Брюллова приїхав улюбленець царя, висуванець Аракчеєва граф Й.Клейнмхіль, щоб замовити свій портрет, проте вони не змогли дійти згоди в ціні. Тоді Брюллов порадив свого талановитого учня – Шевченка, який мав виконати портрет за значно нижчу ціну. Коли портрет був готовий (випромінював пиху, жадобу, хтивість), генералу Клейнміхелю він не сподобався (як дві краплі води був схожий на оригінал!). Він обурився і грюкнув дверима, ні картину не взявши, ні грошей не заплативши. Злоба і помста Клейнміхеля на Т. Шевченка зростала. Згодом із графом Енгенльгардтом відбулася домовленість щодо викупу кріпака Шевченка за 2 500 крб. Уявімо, що чекало б на Тараса після цього випадку... А тому завдяки клопотанню Брюллова перед царицею Олександрою Федорівною і розіграному в лотерею портрета поета Василя Жуковського і кредиту, який узяли друзі, вдалося викупити Шевченка в Енгельгардта 22 квітня 1838 року. Шевченко став вільний і був урятований від розправи…
Учням 9–11 класів буде цікаво дізнатися про кохання в житті Т. Г. Шевченка. Опираючись на інформацію, висвітлену у проекті ,,Жінки у житті Т. Шевченка’’, доречно поставити старшокласникам питання: ,,Чи міг бути щасливий поет хоч із однією з тих жінок, у яких закохувався? Чому?’’ Таким чином, досліджуючи інформацію про особисте життя Тараса Шевченка, учні з захопленням опрацьовуватимуть сторінки життєвого шляху поета.
З метою активізації дослідницької діяльності групи ,,літературознавців’’ , учителю варто закцентувати увагу на останні дні життя Шевченка, на його похорон та перепоховання. Слід наголосити про той цікавий факт, що коли труну з Шевченковим тілом занесли в церкву на Подолі, до неї підійшла молода струнка жінка, вся в чорному, і поклала на домовину терновий вінок. Було багато очевидців цієї події, та ніхто не впізнав незнайомку, ніхто досі не знає її прізвища, імені. З приводу цього доречно учням запропонувати питання: ,, Чи асоціюється у вас образ тієї жінки з Україною? Якщо так, то чому?’’. Опрацьовуючи проблемне питання, групі ,,літературознавців’’ доречно презентувати проект ,,Краса, велич і трагедія України (узагальнювальні образи Шевченкового Кобзаря)’’.
Щоб краще осягнути життєві принципи та світоглядні позиції поета, необхідно перед екскурсією до Шевченківського національного заповідника оглядово опрацювати ,,Кобзар’’ та ,,Щоденник’’ , акцентуючи увагу на тому, що образ України – найсильніший і водночас найдраматичніший образ творчості Тараса Шевченка, найбільший діамант у його поетичній короні, який постає в різних іпостасях.
Учителю варто наголосити, що у підтекст образу неньки-України вкладений образ щастя – особи і всього суспільства. Вихідна позиція поета: буде щасливою кожна людина – можемо вважати щасливим народ. Саме тому стільки уваги приділено в ,,Кобзарі’’свободі особи.
Не слід оминути те, що зі сторінок ,,Кобзаря’’ постає і образ матері-українки в персонажах жіночого роду: вдови, небоги, сирітки. Розглядаючи пильніше жіночі образи, зокрема образ матері, вчителю варто закцентувати увагу учнів та те, що і Україна, і мати зливаються в уяві читачів у один неподільний образ.
Працюючи з групою ,,літературознавців’’, учителю необхідно звернути увагу на те, що загальний образ України деталізований у багатьох інших конкретних образах, серед яких на чільному місці – Дніпро-Славутич, символ нашої Батьківщини. Прикметно, що перші слова 22-річного Тараса – саме про головну річку України, яка живе у нашій свідомості як головна артерія організму нації: ,,Реве та стогне Дніпр широкий’’.
Не слід забувати про те, що талант Тараса Шевченка був вельми різноманітний: він – геніальний поет. Одночасно Шевченко – великий український народний і національний художник-живописець, офортист, майстер рисунка, акварелі й сепії та перший український мистецтвознавець, погляди якого зберігають свою силу і в наш час. Групі ,,мистецтвознавців’’, яка презентуватиме проект ,,Шевченко-художник’’, доречно запропонувати питання для роздумів: ,, Чи погоджуєтеся ви із Є.Сверстюком, що Бог дав Шевченкові талант художника, щоб за допомогою цих здібностей Тарас міг осягнути своє вище призначення – поета?’’ Керуючи проектною роботою ,,мистецтвознавців’’, учителю необхідно привернути увагу учнів на те, що образи, які хвилювали Шевченка, втілювалися в поетичні рядки або малюнки залежно від того, як вони виникали в творчій уяві митця. Він завжди знав, що краще передати словом, а що олівцем чи аквареллю. Педагогу варто запропонувати групі ,,мистецтвознавців’’ зіставити мотиви та тематику поетичних і малярських творів Шевченка. Звідси випливає висновок, що два різні види мистецтва позитивно позначилися на його спадщині.
Групі ,,краєзнавців’’, які створюватимуть проект ,,Шевченко і рідний край’’, доречно звернути увагу на опрацювання публіцистичних статей, листів і дослідити, чи бував Шевченко у їх краї. Посутнім було б упорядкувати збірку поетичних та епічних творів про Тараса Шевченка, написаних літераторами рідного краю.
Керуючи групою ,,дослідників’’, учителю варто запропонувати створити проект ,,Навічно у пам’яті народній’’, адже Шевченкова могила на Чернечій горі – це лише початок нової Кобзаревої біографії. Цікавим, а водночас і повчальним завданням для цієї групи буде збір інформації про пам’ятники Т.Г.Шевченкові на Україні.
Таким чином, кожна з творчих груп учнів 9–11 класів, створивши власний проект, залучається до створення загального проекту ,,Вивчення творчості Т.Г.Шевченка’’. Насамкінець учитель проводить рефлексію:
Чи цікаво було працювати за методом проектів?
Який з етапів запам’ятався вам найбільше і чому?
Продовжіть речення: ,,Тепер я знаю, що Т.Шевченко…
З метою мотивації учнів 9–11 класів відвідування Шевченківського національного заповідника рекомендуємо перед проведенням цієї екскурсії провести з ними урок-інтерв’ю ,,Роздуми про життя і поезію Тараса Шевченка’’, науково-практичні семінари ,,Шевченко і світ’’, ,,В сім’ї вольній, новій’’, організувати конкурс творчих робіт (поезія і проза) ,,Шевченко у моєму серці’’.
З учнями 5–8 класів рекомендуємо вчителям провести бесіди за змістом творів Т.Г.Шевченка, які вже вивчені школярами відповідно до чинних програм (Українська література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, автор Р.Мовчан. – К.: Перун, 2005. – 201 с.; Українська література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, автори О.Івасюк, Н.Гуйванюк, В.Бузинська. – Чернівці: «Букрек», 2005. – 136 с.).
Під час обговорення з п’ятикласниками поезій Т.Г.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», варто застосувати метод занурення (застосування елементів навіювання): уявно описати тогочасну хату, садок, використовуючи зорові та слухові асоціації; уявити собі, що вони туди зазирнули і розповісти про те, що побачили. Для опрацювання названих вище поезій, учитель може об’єднати учнів у групи, розподіливши завдання:
група ,,Юні художники’’ – малюють картини, які постали в уяві після прослуховування поезій;
група ,, Юні фольклористи – розказують про звичаї української родини на основі поезій;
група ,,Юні літературознавці’’ – досліджують, чи належать обидва вірші до пейзажної лірики. В якому з них є слова, що передають український колорит?
У процесі обговорення твору «Думка» запропонувати шестикласникам дати відповідь на питання: ,,Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на свою гірку долю?’’. Важливо, аби учні зуміли пояснити свій вибір. Мандруючи сторінками історичних творів ,,Іван Підкова’’, ,,Тарасова ніч’’ Т.Г.Шевченка, провести диспут, створити проблемну ситуацію для обговорення: ,,Яку життєву науку передають у спадок наші предки? Чи достойні ми називатися їхніми нащадками?’’
З метою активізації мислення семикласників та восьмикласників під час опрацювання програмових творів Т.Г.Шевченка використати метод ,,Асоціативний кущ’’. Для цього вчителеві необхідно підготувати проблемні питання уроку, на які учні відповідатимуть, висловлюючи свою думку, записати висловлювання, створюючи плакат-схему. Обов’язковою умовою є захист матеріалу, що вивчався. Учні повинні цікаво передати зміст вивченого матеріалу, використовуючи власну схему – ,,асоціативний кущ’’, що дасть змогу відтворити набуті знання, аналізувати відповіді товаришів, співпрацювати, краще запам’ятати нову інформацію.
У межах відвідування Шевченківського національного заповідника з метою закріплення знань про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка, рекомендуємо провести з учнями 5–8 класів урок - літературну вітальню ,,Уклін тобі, Кобзарю!’’, конкурс декламаторського мистецтва ,,Шануймо слово Кобзаря’’, конкурс творчих робіт ,,Не забудемо тебе, Тарасе!’’.
Як підсумок про світову велич Т.Шевченка, пропонуємо учням 7–11 класів скласти сенкан про Т.Шевченка за зразком:
Шевченко Кобзар
Вічний революціонер. Основоположник, правдолюб.
Бореться, захищає, співчуває. ,,Караюсь, мучусь, але не каюсь’’.
Живописець, політик, поет. Мужик, митець, новатор.
Велетень. Прометей.
Після проведення екскурсії до Шевченківського національного заповідника та організації роботи з учнями за наданими вище рекомендаціями школярам усіх вікових категорій доцільно дати завдання написати відгуки з елементами опису та роздуму про цей захід.
З метою якісного вивчення життєвого шляху та творчої спадщини Т.Г.Шевченка в межах відвідування Шевченківського національного заповідника надаємо список рекомендованої літератури:
В.Г.Фесенко. Його дума, його пісня не вмре, не загине...// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006 (№ 3-4);
Віталій Святовець. Переяславські заповіти Тараса Шевченка // Дивослово. – 2007 (№ 3);
Смілянська В.Л., Чамата Н.П.Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка: [Монографія]. – К.: Вища шк.., 2000. – 207 с.
Григорій Клочек. Поезія Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало...» // Дивослово – 2007 (№ 3);
Доля. Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах /Упор. В. Шевчук, Ю.Іванченко, А.В’юник. – К.: Дніпро, 1993;
Д.Семчук. Він осягнув глибину людської душі і висоту Всесвіту...// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006 (№ 3-4);
Ковалев В.В. Спогади про Т.Г.Шевченка // Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – 126 с.
Жур П. Дума про огонь: З хронічки життя і творчості Тараса Шевченка. – К., 1985. – 353 с.
Іван Дзюба. Шевченко захистить себе сам // Дивослово. – 2007 (№ 3);
Ірина Даниленко. Шевченків молитовний триптих 1860 року: від поетики до світогляду// Дивослово. – 2007 (№ 3);
Ірина Омельченко. «Сини мої, гайдамаки!.. Нерозумні діти...» // Дивослово. – 2007 (№ 9);
Іван Франко. Тарас Шевченко і його «Заповіт». Зібрання творів у
50-ти томах.- К.: Наукова думка, 1981. – Т. 34. – с. 386 - 388.;
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – 2-е вид. – К.: Обереги, 2004. – 480 с. – (Б-ка укр. раритету).
Тарас Шевченко. Живопис. Графіка: Альбом. – К.: Мистецтво, 1986. – 176 с.: іл.
Микола Степаненко. Шевченкова мова й стала в нас за наріжну підвалину нашої літературної мови // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006 (№ 9-10);
О.М.Лупина. Кобзарева світлиця // Все для вчителя. Українська література. – 2006 (№ 3-4);
Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г. Жулинський (голова) та ін. - К.: Наук. думка, 2001;
Шевченка Тарас. «Я так її, я так люблю…» Вибрані вірші та поеми / Упорядкув. і прим. М.М.Павлюка; вст. ст. М.Г.Жулинського. – К.: Либідь, 2004. – 704 с.; іл.
Шевченківський словник: У 2 т. / Відп. ред. Є. П. Кирилюк: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. – К.: Головна редакція УРЕ, 1976–1977.
Шупта-Виговська Оксана. Зустріч митця із собою // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006 (№ 1).