Роль діяльнісного підходу у формуванні цілісного образу науки географії та активної життєвої позиції учнів

Діяльнісний компонент змісту географічної освіти сприяє формуван­ню в учнів цілісного образу науки географії та активної життєвої позиції. Це передбачає наявність у програмах з географії матеріалу, який вивчається, і тих видів діяльності учнів, що відповідають їхнім віковим можливостям.


Функції учителя ускладнилися: учитель географії не тільки викладає матеріал, він організовує пізнання, враховує індивідуальності кожного учня, і це викликає складності з традиційними засобами навчання географії.
У практиці багатьох учителів уроки проводяться за певною структурою:
учитель ставить учням запитання, які не сприяють засвоєнню навчального матеріалу, не збуджують інтерес до процесу пізнання і оскільки така діяльність наближена до репродуктивної, звідси виокремлюються недоліки традиційної системи навчання, ті які гальмують процеси активізації пізнавальної діяльності учнів та становлення творчого потенціалу школярів. До них відносять:
недооцінку ролі емоційних переживань при засвоєні знань;
накопичення дитиною значної кількості інформації, яку вона не відчула і «не прожила»;
підміну форм естетичного мислення штампами і шаблонами;
недостатню увагу педагогів до процесуального компоненту творчої діяльності;
- невміння педагогів бути прикладом справжньої творчої особистості для
дитини, привносити творчість у будь-яку справу, дію.
Активізація пізнавальної діяльності учня повинна здійснюватися на основі використання попередніх знань з елементами нових, у процесі подолання пізнавальних труднощів, пов’язаних з усвідомленням та засвоєнням нового факту чи поняття. Тому на уроках обов’язково потрібно ставити проблемні запитання та створювати проблемні ситуації, під час розв’язання яких учні і проявляють підвищену активність, розвивають свій творчий потенціал.
Саме такі ідеї передували проведенню обласного науково-методичного семінару для керівників районних (міських) методичних об’єднань вчителів географії та методистів РМК (ММК), який відбувся на базі Берегівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням англійської мови Берегівської міської ради Закарпатської області на тему: «Роль діяльнісного підходу у формуванні цілісного образу науки географії та активної життєвої позиції учнів».
Учасників обласного науково-методичного семінару, перед початком роботи,
привітала ТОКАР ЛЮДМИЛА ЯНІВНА - начальник управління освіти Берегівської міської ради. З основними напрямками роботи міського методичного кабінету ознайомила гостей його завідуч ДЗЕРЕН АНДРЕЯ ГРИГОРІВНА, а з формами роботи методичного об,єднання учителів географії міста -- методист БЕЛОВАРІ МАГДАЛИНА ЗОЛТАНІВНА. Презентувал портфоліо методичного об’єднання вчителів географії м. Берегова, виступила його керівник учитель географії Берегівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, вчитель-методист ДЕМЕНКО ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА Зі словами привітання до учасників звернулася і директор Берегівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням англійської мови Берегівської міської ради Закарпатської області ПИЛИП ЛЮДМИЛА АМБРОЗІЇВНА, презентувавши присутнім систему роботи даного навчального закладу. Тематика семінару відповідала темі власного педагогічного досвіду лауреата ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2010» у номінації «Географія» учителя учителя-методиста цієї школи РЯБІКОВОЇ ОКСАНИ АНТОНІВНИ. Учасники семінару мали можливість ознайомитися з презентацією вищеназваного досвіду.
У своєму виступі Рябікова О.А. зазначила важливість того, щоб під час вивчення предметів шкільного курсу в учнів склалося цілісне сприйняття світу. На жаль, школярі часто не бачать взаємозв’язку між окремими шкільними предметами, а без цього неможливо зрозуміти й повноцінно вивчити суть багатьох явищ природи. Тому кожен предмет треба вивчати в системі, у тісному зв’язку з іншими дисциплінами.
Оксана Антонівна акцентувала увагу присутніх на тому, що географія є наукою комплексного, узагальнюючого характеру, і перебуває на межі природничого і гуманітарного циклів. З одного боку вона об'єднує знання про реальні земні об'єкти, накопичені фізикою, математикою, хімією, біологією, екологією, а з іншого --  інтегрує в собі величезну кількість знань з таких предметів, як історія, література, образотворче мистецтво, музика, трудове навчання і навіть фізкультура. Але слід додати і суспільний цикл наук – філософію, соціологію, політологію, економіку. Завдяки діяльнісному підходу – встановленню міжпредметних зв’язків, істина, яка вивчається стає для учнів конкретнішою й зрозумілішою, а набуті знання – глибшими й міцнішими, ціліснішими і дієвішими. У державному стандарті загальної географічної освіти зазначається: «Географія – одна з базових шкільних дисциплін, яка об’єднує в собі природничі і суспільні знання».
Практична складова семінару розкрила застосування діяльнісного підходу у формуванні цілісного образу науки географії та активної життєвої позиції учнів і була реалізована вчителем у вигляді проведення шкільної конференції: «Географія не просто наука про Землю, географія – наука життя» для учнів 6-11 класів. Оксана Антонівна вміло створювала атмосферу співпраці між учнями різної вікової категорії і різного рівня навченості географії, зацікавлювала, знаходила індивідуальний підхід до кожного школяра, акцентувала увагу учнів на значенні географічних знань у вивченні інших предметів і навпаки.
Виступ доцента кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, кандидата фізико-математичних наук ХИМИНЕЦЬ ОЛЬГИ ВОЛОДИМИРІВНИ прозвучав в контексті заявленої теми семінару, а саме: «Інтерактивні технології як фактор підвищення ефективності підготовки вчителя », що посприяло висвітленню теми семінару в науково-теоретичному аспекті. Адже використання інтерактивного навчання як спеціальної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів стає, у першу чергу, фактором підвищення ефективності педагогічної праці учителя.
Основними аспектами доповіді можна назвати те, що:
основою інтерактивного навчання є взаємодія учасників освітнього процесу, що здійснюється за допомогою методів, які активізують педагогічне спілкування, як рівно активну між суб’єктну взаємодію. При цьому активність розуміється як енергійна, підсилена (інтенсивна) діяльність, діяльнісна участь, діяльнісний стан;
метою інтерактивного навчання є створення учителем таких умов, за яких учень сам здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність;
основні інтерактивні методи навчання:
- ті, що передбачають діалогічну взаємодію між суб’єктами навчального процесу;
- ділові (дидактичні) ігри;
- заняття так званої нестандартної форми навчання (диспути, соціограми, інсценування);
- заняття, дидактична мета яких не відповідає цілям програми викладання предмета, а є превентивними, тобто інструктивно-консультативні, тренінгові.
Значення використання інтерактивних методів є стимулювання природної активності учнів:
розумової,
емоційної,
соціальної, що спонукають учнів до особистісного розвитку, самовизначення, соціального ототожнення тощо.

Тема виступу методиста кабінету природничо-математичних дисциплін ЗІППО ГЛЮДЗИК ГАЛИНИ БОГДАНІВНИ - «Творча особистість вчителя, як запорука формування життєвої компетентності школярів» дала можливість висвітлити тему семінару в навчально-методичному аспекті.
Поширеною є думка проте, що творчість є формуванням нових комбінацій зі старих елементів. В результаті в учнів формується розуміння життя як творчого процесу, нове ставлення до світу на основі гуманістичних поглядів з метою збереження рівноваги «людина - природа», «людина - суспільство», «людина - людина». В дитині утверджується розуміння життя як процесу творчості, коли особистість розробляє і здійснює свій життєвий проект і несе відповідальність за свою особисту долю. Щоб стати творцем власного життя, навчитися пізнавати навколишній світ, адаптуватися до непростих умов сьогодення, необхідно мати розвинені творчі здібності. Здатність до самостійного творчого життя формується поступово і ґрунтується на розкритті творчого потенціалу дитини, її саморозвитку.
Розвиток творчих здібностей відбувається на основі знань, умінь та навичок, які учень набув під час вивчення географії та інших предметів. Такий підхід до організації навчальної діяльності розвиває вміння бачити та формулювати проблему, знаходити нові рішення, а отже, готує школяра до продуктивної творчої діяльності в майбутньому. Система навчання в сучасній школі перестає бути орієнтованою тільки на «знання» і «розуміння». Учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, висвітлювати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати і відстоювати власну думку.
Діяльність людини, зокрема засвоєння будь-яких знань, умінь і навичок, складається з конкретних дій та операцій, які вона виконує. Розмірковуючи над їхнім виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи важливість їх для себе або для суспільства, школяр тим самим розвиває компетентність у тій чи іншій сфері. Якщо сфера життя, в якій людина відчуває себе компетентною, є широкою, тоді ідеться про так звані «ключові» чи життєві компетентності. Якщо ж компетентність поширюється на вужчу сферу, наприклад у рамках певної дисципліни, можна говорити про предметну компетентність.
Творча компетентність школяра набуває життєвої важливості, адже життєвий успіх це не тільки влаштування на ринку праці, досягнення матеріального добробуту, а в першу чергу можливість самореалізуватися, розкрити та розвинути свої природні здібності і задатки, здійснювати творчу діяльність у навчальному процесі та поза ним.
Необхідними для досягнення життєвого успіху визнаються такі риси особистості, як:
самостійна продуктивність;
активність;
ініціативність;
креативність.
Формування основних груп компетентностей учнів є завданням, що по праву визначається найвідповідальнішим у роботі вчителя, оскільки торкається життєвих умінь учнів, їхньої пристосованості до життя. Абсолютно очевидно, що творча особистість вчителя є запорукою формування життєвої компетентності школярів.