Діяльнісний компонент змісту географічної освіти сприяє формуван­ню в учнів цілісного образу науки географії та активної життєвої позиції. Це передбачає наявність у програмах з географії матеріалу, який вивчається, і тих видів діяльності учнів, що відповідають їхнім віковим можливостям.

У Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти вийшов з друку навчально-методичний посібник-хрестоматія з методики викладання краєзнавства «Рідний край – Закарпаття» авторів Глюдзик Г.Б., Легеза Н.Я., Легеза C.І.

Сучасна географічна наука переживає період модернізації. Іде переосмислення місця географії серед інших наук про Землю. Загальне реформування системи освіти веде до змін шкільного курсу географії, який повинен стати засобом пізнання школярами навколишнього світу, а не предметом, який навантажує їх відомостями про географічні об’єкти, явища, процеси. Функції учителя ускладнилися: учитель географії не тільки викладає матеріал, він організовує пізнання; особистісно-орієнтований підхід передбачає врахування індивідуальності кожного учня, і це викликає складності з традиційними засобами навчання географії, веде до необхідності перегляду не тільки програм, підручників, але і всього навчально-методичного комплексу з географії, процесу підготовки та перепідготовки учителя.

В інформаційно-видавничому центрі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти вийшов з друку методичний посібник «Географія Закарпаття. 8-9 кл.: Робочий зошит учителя», авторами якого є авторів Глюдзик Г.Б., Легеза Н.Я., Легеза C.I.
У методичному посібнику коротко висвітлено зміст і методику шкільного (географічного та історичного) краєзнавства в школах України, по­казано його роль і значення у навчанні учнів. Подаються методич­ні рекомендації щодо використання краєзнавчих матеріалів на уроках географії.

Школа може дати дитині знання. Але сьогодні потрібні не стільки знання, скільки вміння оперувати ними, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях, створювати на ґрунті наявних знань щось нове.
Сучасний зміст шкільної географічної освіти має включати не тільки знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості. Сьогодні в умовах інформаційного суспільства цінність знань як таких змінюється. З одного боку, вони стають більш доступними, з іншого, – здобування нових знань, умінь стає обов’язковим для людини впродовж усього життя. Тому зберігаючи досягнення шкільної географії, необхідно переорієнтовувати навчальний процес на формування в учнів можливостей самостійно оволодівати знаннями, користуючись різними джерелами інформації, застосовувати набуті знання в практичному житті, виробляти вміння критично мислити. Навчити учнів критично мислити не можна протягом одного уроку.

Cучасні актуальні проблеми взаємостосунків суспільства і природи висувають невідкладні завдання і одне з них - виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати і відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу. Це вимагає переорієнтування екологічного виховання на можливість здійснювати випереджувальну підготовку людини до переходу на стратегію сталого розвитку.

Глюдзик Г.Б. – методист кабінету природничо-математичних дисциплін, основ економічних знань та екології ЗІППО