Скринька доброти

DSC 2456

У гуртку „Журналістика” вже звичним стало те, що написані матеріали мають не лише містити інформацію, а й нести світло, добро. Дуже важливим є і зв’язок із читачами. Саме тому і вирішили ми зробити своєрідний «обмін історіями добра» з усіма, хто відвідує наш «ПАДІЮН». Для цього у фойє було вивішено стінгазету, в якій були надруковані реальні розповіді реальних дітей про невеличкі, але справжні вчинки добра. Збоку прикріпили коробку, до котрої всі бажаючі могли вкинути і свої історії також, щоб потім їх надрукувати у новій стінгазеті.

Всі з нетерпінням чекали моменту, коли можна буде прочитати, що нам написали. Та відкривши коробку, ми виявили дещо інше… Це було не сміття, це були гроші. Як нам потім пояснили, у фойє висіло оголошення про те, що хвора дитина потребує медичної допомоги і, напевно, переплутавши скриньки, люди кинули гроші нам. У сучасному суспільстві коробка асоціюється з пожертвою.
Гроші, а саме 19 гривень 70 копійок, були використані за призначенням, але, усвідомивши всю неординарність ситуації, ми зацікавилися і вирішили дізнатися більше про благочинність і допомогу тим, хто цього потребує.
Керуючись позитивними намірами, люди намагаються допомогти, чим можуть, адже «зі світу по нитці – бідному сорочка». Та, на жаль, є небезпека натрапити на аферистів. Це відбиває бажання і позбавляє віри в людей, адже це найпідступніша справа – заробляти на людському горі. Ми випадково отримали кошти, і це є підтвердженням того, що, при бажанні, будь-хто може так зробити, і не завжди з добрими намірами.
У багатьох місцях можна побачити скриньки для пожертв: у магазинах, супермаркетах, холах офісних будівель. На яких підставах їх туди ставлять? Щоб отримати відповідь на це питання, ми зверталися до адміністрації магазинів, і всі, як один, стверджували, що для цього потрібно звернутися до головного офісу з відповідними заявами і документами, які підтверджують потребу в лікуванні. Але ми помітили й те, що не всюди на коробках стоять пломби, і це насторожило.
Щоб з’ясувати питання, ми звернулися до Закарпатської організації Червоного Хреста – відділення найбільшої благодійної організації у світі, і в Україні зокрема. Виявилося, що всі коробки повинні бути опломбованими, пломба має містити не менше 3 підписів і 1 штамп. Вилучення коробки теж має свою процедуру: гроші мають бути перераховані на місці, повинен бути складений відповідний акт і їх мають оформити як пожертву. Та, як ми дізналися, цього мало хто дотримується.
Нам порекомендували звернутися до податкової інспекції, яка повинна контролювати такі процеси. Але вичерпної відповіді ми і тут не одержали. Зате дізналися, що з цих коштів теж частка йде до держбюджету. Якщо сума пожертв за рік є меншою прожиткового мінімуму (1176 грн.), то вона не оподатковується, але якщо якась благодійна організація хоче допомогти потребуючому більшою сумою, то додатково вона зобов’язана перерахувати ще 15% податку державі. І тут, на цей раз уже на законодавчому рівні, не сприяють благодійництву та милосердю. Можливо, доцільніше було б не оподатковувати благодійну допомогу, а, щоб уникнути шахрайства, просто ретельніше перевіряти, чи кошти справді пішли за призначенням?
Часто можна побачити коробки благодійних організацій, які збирають кошти на лікування дітей, на допомогу малозабезпеченим сім’ям, або навіть на підтримку Євромайдану. Не треба соромитися перевіряти ці організації, кожна з яких повинна мати свій сайт і бути оформленою як благодійна. Недостатньо мати сторінку ВК чи на Face Book. Є багато випадків, коли організації не існує в природі. Також можна запропонувати супроводжувати їх групу в той заклад, якому надається допомога, або взяти участь в благодійній акції. Аферисти не погодяться на такі умови. Ви маєте право перевірити, куди пішли ваші кошти.
А якщо хочете допомогти вуличним жебракам, то краще дайте їм їжу, теплі речі, бо, простеживши за ним, часто можна помітити, як до жебрака підходить «хтось» і забирає денний «заробіток».
Як видно, благодійність, хоч і має тільки позитивні наміри, має багато нюансів і «але». Іноді, потрапивши декілька разів на шахраїв, люди втрачають віру в благодійність. Не варто і їх засуджувати.
Якщо у вас є велике бажання допомогти тим, хто цього потребує, зверніться до місцевої організації Червоного Хреста, яка є в кожному місті чи районі. Тут діє багато програм підтримки малозабезпечених. Відбувається збір речей, коштів, благодійні лотереї. Є програма підтримки одиноких людей, де волонтери виконують звичну, але для декого – непосильну, роботу. Також ЧХ проводить збір коштів для дітей, що потребують дорогого лікування. Проводиться і робота з хворими на туберкульоз.
Не можна стверджувати, що всі благодійні організації – фальшивки, але завжди потрібно це перевіряти і ставити під сумнів. В Україні є близько 17 благодійних фондів та організацій, з діяльністю яких легко можна ознайомитися на їхніх офіційних сайтах.
Багато людей вважають нижче своєї гідності просити допомогу, але обставини примушують. Дехто вважає це черговим способом нажитися на доброті. А для декого це стало основним у житті – рятувати інших.
Не треба забувати, що люди довкола потребують твоєї допомоги і, можливо, їхня допомога знадобиться колись і тобі.

Марина Кривка,
гурток «Журналістика»