Ми граємось
Я – бібліотекар
За моїм вікном ростуть
кедри і смереки.
Гарне місце влітку тут
для бібліотеки.
Я полиці змайстрував
для книжок, журналів,
щоб читали їх усі
діти в зелен - залі.
І тепер у ранній час
чи в обідню спеку
йдуть до мене читачі
у бібліотеку.
Люблять загадки, пісні
Петрик, Оля, Таня.
Павлик просить лиш казки
та оповідання.
Йдуть до мене читачі
зблизька і здалека.
Жду їх радісно завжди:
я ж – бібліотекар!
Степан Жупанин
Медальйон і бульйон
Графиня Шиньйон
варила бульйон,
а граф Шампіньйон
танцював котильйон.
В бульйон медальйон
впустила Шиньйон.
На поміч їй кинувся
граф Шампіньйон.
Він поспіхом сьорбав
гарячий бульйон,
хоч пік йому губи
гарячий бульйон,
з каструлі він ложкою
сьорбав бульйон,
аж поки на дні
заблищав медальйон.
— Пробачень мільйон, —
сказав Шампіньйон, —
графине Шиньйон,
ось ваш медальйон!
А потім Шиньйон
І граф Шампіньйон
удвох танцювали
в саду котильйон.
І весело в графові
булькав бульйон!
Галина Малик
Королівство Ану
Отак починається казка:
Було королівство Будьласка.
Сусіда-король з королівства Ану
Почав з ним таємну жорстоку війну.
На вулицях міста-столиці
З'явились насуплені лиця.
Один у крамниці сказав продавцю:
— Ану, дайте швидше машинку оцю!
За серце схопився і зблід продавець –
Ледь-ледь не настав продавцеві кінець.
В трамваї хтось гаркнув бабусі на вухо:
— Ану, відступися убік, розвалюхо!
Не встигла убік відступити небога –
Забрала стареньку "Швидка допомога".
Буфетнику Прошу в дитячім кафе
Хтось замість подяки та вигукнув:
— Пфе!
Буфетник облишив буфет і торти –
Його до сьогодні не можуть знайти!
А далі, як мовиться в казці,
Забили тривогу будьласці.
Вони невідомих осіб
ловили чотирнадцять діб.
А потім не місяць, не два
Учили казати слова:
"пробачте",
"спасибі",
"будь ласка..."
На цьому й скінчилася б казка,
Та вчора я стріла особу одну,
Вона продавцеві сказала:
— Ану...
Одразу мені пригадалася казка
Про два королівства — Ану і Будьласка.
Подумала я:
А можливо, цей раз
Війною
пішло
королівство
НА НАС ?!
Галина Малик
Острів Троку-Фроку-Брик
На далекий, невідомий
Острів Троку-Фроку-Брик
Завітав страшенно пишний
Славнозвісний мандрівник.
Тільки він ступив на берег,
Тільки став він на причал,
Роздивився на всі боки
І сердито закричав:
— Що за острів?!
Що за назва?!
Неподобство - Троку-Брик!
Хто це вимовити зможе
І не вивихне язик?!
Як тут звуться громадяни?
Троку-фроку-брикіяни?
А оці веселі діти –
Троку-фроку-брикиліти?
А готель цей велетенський
Троку-фроку-брикієнський?
Корабель цей звідкіля?
З Троку-Фроку-Брикіля?!
Це жахливо - всюди брик!
До такого я не звик!
Я негайно від'їжджаю!
Тут лишатись не бажаю!
Запишіть:
Відвідав острів
Бабль-Катль-Петль-Костль-
Чергаріні-Гарчеріні-
Хвирлхаролі-Хвирлбрджаміні
Де ля Був і Де ля Зник -
Славнозвісний мадрівник!
Галина Малик
Розумна мавпа
Гойдався на дереві
в джунглях удав.
Він гарний мав настрій
і пісню співав:
— Я довгий,
гладенький,
лискучий,
увесь по деревах
ПОВЗУЧИЙ!
А в річці купався
якраз крокодил.
Він крикнув
з усіх крокодилячих сил:
— Я кращий —
зелений,
зубатий,
завжди під водою
ХОВАТИЙ!
А берегом мавпа
зі школи ішла.
Почула —
хвальків тих
на глум підняла:
— Ха-ха!
Він повзучий!
Хи-хи,
він ховатий!
Не вміють і слова
як треба сказати!
Хоч я і розумна,
у школі НАВЧАТА,
не буду ніколи така
ВИХВАЛЯТА!
Галина Малик
Лічилка
Ворон, ворон, ворона!
В небі висить корона.
А хто зловить ворону,
Той дістане корону!
Лідія Повх