Науково-педагогічна діяльність працівника інституту післядипломної педагогічної освіти багатогранна і креативна: навчальна, методична, наукова, організаційна, дослідницька, консультативна, експертна тощо. Значну роль у його професійному доробку займає створення наукових видань.
08 червня проведено міжкафедральний семінар-практикум „Оформлення наукових публікацій: міжнародні стандарти ДСТУ, АРА тощо", який розкрив різноманітні грані видавничої діяльності педагога.

У Закарпатському обласному музеї ім. Й.Бокшая традиційний Міжнародний день захисту дітей цьогоріч відбувся в особливій формі. У великій залі в Ужгороді силами його філії – Народного музею літератури Закарпаття відкрито виставку книг для дітей в ретроспекції, від витоків до сьогодення.
Учасники зібрання – закарпатські письменники, науковці, педагоги. А головне – діти, переможці обласних конкурсів виразного читання ім. І.Ірлявського та до 80-річчя від дня народження П.Скунця.

1 червня – день захисту дітей. Діти – це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу. Діти повинні жити в мирному світі та з гарними можливостями для їхнього майбутнього. Захист дітей зараз потрібен, як ніколи! Внаслідок збройної агресії РФ проти України, за останніми даними, за 96 днів війни загинуло 234 дитини, ще 433 отримали поранення, а більше 6 мільйонів громадян вимушені були покинути Україну.

Кафедра педагогіки та психології Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з Закарпатською організацією Національної спілки письменників України організувала та провела Обласний конкурс виразного читання «Всесвіт, гори і я», присвячений 80-річчю від дня народження лауреата Шевченківської премії поета, журналіста, перекладача і громадського діяча – Петра Скунця. У конкурсі, який проводився онлайн і тривав з 18 квітня до 15 травня цього року, узяли участь десятки учнів та студентів закладів середньої та вищої освіти нашого краю.

Упродовж 15 квітня – 07 травня 2022 року провідним естонським аналітичним центром „Міжнародний центр оборони та безпеки" (ICDS) у межах програми „Стійка Україна" на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти проведено навчання для практичних психологів та соціальних працівників за курсом із психосоціальної допомоги в кризовому стані, кризового управління та спілкування. Курс покликаний посилити компетенції та навички спеціалістів, які надають психологічну та соціальну підтримку людям, постраждалим внаслідок російського вторгнення в Україну.

Небезпечно буде,
не кінчаючи однієї війни з ворогом,
другу починати внутрішню.
Іван Мазепа

Кажуть, що коли стріляють гармати, музи мовчать... Коли стріляють гармати, музи знаходять набубнявілі кров’ю слова, щоб вони зосталися пам’яттю, щоб вони запали глибоко в людські серця і заставили людські голови думати про мир. Виглядає так, що сьогоднішня російсько-українська війна – це не лише смерть, жах, біль, руйнування, а ще й потужний каталізатор для розвитку літератури.

10–12 лютого 2022 року відбулася IX Всеукраїнська робоча нарада з питань апробації і впровадження курсу „Культура добросусідства”, яка проводилася Інформаційно-дослідним центром „Інтеграція та розвиток” у співпраці з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту „Пілотування викладання предмета „Культура добросусідства” в Новій Українській школі та забезпечення сталості його впровадження”. Уже вдруге захід відбувається в онлайн форматі, проте майже з перших хвилин зустрічі, її учасникам, які щиро вітали один одного під час своєрідної переклички регіонів, вдалося створити традиційну „добросусідську” атмосферу.

Урок літератури рідного краю – це завжди цікаво. А коли на шкільному уроці письменник, то це вже неабияке свято для школярів.
У п’ятницю 21 січня з ініціативи вчителів початкової школи в Ужгородській ЗОШ №19 учні четвертих класів мали змогу поспілкуватися з письменниками Лідією Повх та Петром Ходаничем, які також відомі як педагоги-науковці інституту післядипломної педагогічної освіти. Письменників представила заступник директора Віра Андріївна Захаркевич. Завідувач шкільної бібліотеки Катерина Юріївна Тсамих письменників стала виставка ілюстрацій учнів до нової книжки Лідії Повх «Вірші про школу».

Щойно вийшла друком чимала – загальною кількістю близько 700 сторінок – книжка «Невичерпальність духу. Літературознавчі портрети. Статті. Рецензії», у якій розміщено за трьома розділами літературознавчі та культурологічні праці кандидата філологічних наук, доцента кафедри педагогіки та психології ЗІППО Наталії Ребрик. Матеріали, написані в 2011-2021 рр., відгук пристрасного дослідника духовного розвою Закарпаття. Адже тут читачеві на розсуд винесено дослідження літературного та культурного процесу краю упродовж останніх двох століть із урахуванням складного та неоднозначного суспільно-історичного шляху нашого регіону. До кожного розділу дібрано влучний епіграф-мотто, що, мов у скельці, відбиває стремління й потуги прогресивних людей в епосі. Розташування статей та рецензій у книжці має часову орієнтованість, тому складається враження, що авторка уважно спостерігає за розвитком прогресивної думки, за тим вічним духом, «що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю» (І. Франко).

fПоширити

Читати далі

Сучасному вчителю, який повинен бути в русі швидкоплинних змін, необхідно замислюватися над своїм призначенням, бачити подальшу перспективу і свою роль в освітньому процесі. Саме тому рефлексія вчителя сьогодні набуває своєї специфіки й рис, зумовлених характером професійної діяльності, що вимагає постійного рефлексивного аналізу педагогічних ситуацій, розуміння контексту як своїх дій, так і дій інших суб’єктів освітнього процесу; багатофункціональністю діяльності; необхідністю конструктивного подолання суперечностей між вимогами, що висуваються до особистості і діяльності освітянина і фактичним рівнем готовності до виконання своїх професійних функцій; між типовою системою підготовки вчителя і індивідуально-творчим характером його діяльності; між необхідністю виховання здобувача освіти як унікального, самостійного у майбутньому суб’єкта власної життєдіяльності, який здатний конструктивно діяти в умовах постійних соціально-економічних змін, і, з іншого боку, необхідністю засвоєння учнем певної, відповідної даній культурі, системи соціальних норм та духовних цінностей; між необхідністю «виживання» у жорстких реаліях сьогодення, і реалізацією гуманної місії педагогічної діяльності; між переходом до освітніх програм, орієнтованих на збільшення частки та зміну змісту самостійної роботи, і відсутністю позитивного досвіду самоорганізації власної діяльності як у проєктуванні індивідуальної освітньої стратегії, так і в рефлексії інформації тощо.

fПоширити

Читати далі