ХІ Всеукраїнський форум педагогів в Ужгороді

5-6 листопада 2014 р. на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти  відбулася ХІ Всеукраїнська  науково-методична конференція «Проблеми післядипломної освіти педагогів: реалізація компетентнісної парадигми в освіті як основа суспільного розвитку».
Організаторами ХІ Всеукраїнського наукового форуму  виступили ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України», Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти.

Співорганізаторами   виступили ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Закарпатський художній інститут, Мукачівський державний університет, а також Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Конференція пройшла під організаційним керівництвом департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації та Міністерства освіти і науки України.
В оргкомітеті конференції – відомі науковці, педагоги, як-от: академік В.В. Олійник  - ректор Університету менеджменту освіти НАПН України, член-кореспондент НАПН України О.А.Удод – директор  Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, професор Пушкарьова Т.О. – заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, В.В.Химинець – професор Закарпатського ІППО, М.А. Мотильчак – директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА, Т.В. Палько – директор Закарпатського ІППО та інші відомі люди.
До участі в конференції зголосилось понад 250 учених і педагогів-практиків з усіх куточків України, а також представники з Угорщини, Словаччини, Польщі.
Великий резонанс , як завжди, конференція викликала серед педагогів Закарпаття - в її роботі взяли участь науковці провідних ВНЗ області, представники методичної служби, керівники шкіл та вчителі краю.
Під час конференції відбулися два пленарні та шість секційних засідань, на яких розглядалися актуальні проблеми педагогічної освіти та інноваційної діяльності в умовах    компетентнісно орієнтованого навчання. У рамках наукового форуму відбулося виїзне засідання в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, де присутні ознайомилися з результатами досліджень і зразками найдавнішої народної вишивки та одягу русинів-українців Закарпаття у показі студентів Закарпатського художнього інституту (доц. Пилип Р., Коцан В.).
Тематичні напрями роботи конференції :
Компетентнісний підхід і особистісно орієнтована парадигма в оновленні педагогічної теорії та практики;
Загальні та фахові компетентності педагога в сучасних умовах;
Національне виховання та духовний розвиток особистості у світлі компетентнісного підходу;
Культурно-освітній розвиток суспільства та громадянська компетентність;
Науково-методична реалізація компетентнісного підходу в мовно-літературній освіті.
Науково-методична реалізація компетентнісного підходу у викладанні предметів природничо-математичного циклу.
Конференція виробила рекомендації до впровадження компетентнісної парадигми в освітній системі, зокрема в післядипломній педагогічній освіті.

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
ХІ Всеукраїнської науково-методичної конференції
«Проблеми післядипломної освіти педагогів:реалізація компетентнісної
парадигми в освіті як основа суспільного розвитку»

5-6 листопада 2014 року
м. Ужгород

Європейський і світовий розвиток освіти характеризується швидким утвердженням компетентнісного підходу, зміщенням акцентів в освітній парадигмі від процесної до результатної її складової, від знеособленої до особистісної орієнтації. Спостерігається дедалі більша концентрація освітньої діяльності у напрямку результативності, вираженої в термінах компетентностей, які стають основним системоутворювальним чинником. Навколо компетентностей (як мети) організовують, добирають, узгоджують оптимізують і гармонізують усі інші складові освіти. Утвердження компетентнісного підходу, парадигмальне вдосконалення в освітній науці проявляються в її здатності теоретично й емпірично описувати, пояснювати й передбачати результати освіти, науково-методологічно забезпечувати якість освіти, створювати науково-обгрунтовані засади для розроблення методів і технологій ідентифікації, стандартизації, досягнення, оцінювання результатів навчання і виховання.
Важливою ланкою процесу удосконалення вітчизняної освіти є система післядипломної педагогічної освіти педагогів, яка сприяє реалізації державної політики щодо навчання і виховання національної самосвідомості громадян України, висококваліфікованих і конкурентоспроможних працівників. Система післядипломної освіти стає пріоритетним напрямом реалізації концептуальних ідей щодо реального забезпечення безперервності, відкритості й індивідуальної спрямованості професійного розвитку особистості. Пріоритетним напрямком діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти визнано підготовку педагогічних кадрів до інноваційної діяльності.
Учасники конференції констатують, що прагнення до ефективної розбудови освіти вимагає від педагогічної науки та практики реалізації компетентнісного підходу, вивчення  і впровадження на його основі нових організаційних форм, методів і технологій навчання та виховання.  Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом творчого пошуку є нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні, зростання педагогічної майстерності освітянина, рівня його культури, мислення та світогляду, що в кінцевому результаті оновить   компетентнісну парадигму як діяльнісний інструментарій педагога.
Розробка та реалізація моделі підготовки педагога до інноваційної діяльності в системі неперервної післядипломної освіти на всіх рівнях дозволяє удосконалити сам процес підготовки, зробивши його впорядкованим та структурованим, забезпечує підвищення професійної компетентності вчителів, переведення освітнього процесу в режим постійного розвитку.
Формування готовності педагогічних кадрівв умовах післядипломної освіти здійснюється на основі реалізації комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних заходів: курсова підготовка, робота кафедр, науково-дослідних лабораторій, цикли семінарів, інструктивно-методичних нарад, методичних об'єднань, «круглих столів» тощо, а також заходів міжрегіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів. За такого підходу педагог перебуває в центрі освітнього процесу інеперервно підвищує свій професійний рівень, вдосконалює загальні та фахові компетентності, відповідно з принципом «Освіта упродовж усього життя».Компетентнісний підхід скеровує освіту на особистісно орієнтовані і діяльнісні моделі навчання.
У роботі ХІ Всеукраїнської науково-методичної конференції «Проблеми післядипломної освіти педагогів: реалізація компетентнісної парадигми в освіті як основа суспільного розвитку» взяли участь науковці, викладачі та аспіранти  університетів, педагогічних інститутів, інститутів післядипломної освіти, завідувачі рай(міськ)методичними кабінетами, практичні працівники загальноосвітніх закладів майже всіх регіонів України. До програми  було включено 251 доповідь та виступи, в яких висвітлювалися здобутки, проблеми й перспективи розвитку освіти в Україні на компетентнісній основі, її визначальні психолого-педагогічні та науково-методичні засади, запровадження інноваційних технологій, особливості реалізації міжпредметних зв’язків, основ дистанційного навчання, проблеми педагогіки, психології, управління освітою. На конференції проведено два пленарні, шість секційних засідань,   працювали круглі та дискусійні столи з окремих педагогічних питань.
Конференція вважає за доцільне:
1. Рекомендувати закладам післядипломної, вищої педагогічної, середньої та позашкільної освіти України широко використовувати матеріали конференції у практичній діяльності, вдосконалюючи управлінський, навчально-виховний і науково-методичний процеси.
2. Працівникам інститутів післядипломної педагогічної освіти, освітянських методичних центрів областей, обласним управлінням освіти України впроваджувати в роботу передові психолого-педагогічні ідеї, ідеїкомпетентнісного підходу, інноваційні технології, практичні досягнення педагогів-новаторів, інші педагогічні здобутки щодо удосконалення післядипломної освіти, які доповідалися і обговорювалися на пленарних, секційних засіданнях, дискусійних та круглих столах конференції.
3 Реалізувати у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрівдодаткові освітні програми, які зорієнтувати на інформування, поширення, пропаганду та засвоєння інноваційних форм і методів діяльності педагогів, становлення компетентнісно спрямованого навчального процесу з професійного розвитку педагогічних кадрів у єдності змістових, технологічних, особистісних та управлінських параметрів.
4 Внести у профільні програми підвищення кваліфікації педагогів вивчення основ наук (психолінгвістики, акмеології, риторики, лінгводидактики, дидактики, андрагогіки, логіки, філософії, соціології, культурології) з метою формування компетентного комуніканта.
5 Ініціювати та всіляко підтримувати ідеї компетентнісного підходу та запровадження інноваційні технології в освіті дорослих, розробку та апробацію нових педагогічних технологій: педагогічного цілепокладання, соціально-контекстної освіти, розвитку критичного мислення, використання кейс-стаді, методів проектування і моделювання; інформаційних технологій навчання і управління.
6 Формувати інформаційно-освітнє середовище підвищення кваліфікації
педагогічних працівників із метою створення умов для безперервного й додаткового
навчання педагогічних працівників застосуванню інноваційних технологій, в тому числі шляхом використання можливостей дистанційного навчання, сприяти створенню та модернізації багатофункціональних мультимедійних програм.
7. Рекомендувати загальноосвітнім навчальним закладам інтенсивніше використовувати  в педагогічній практиці зарубіжну, українську та регіональну історико-педагогічну спадщину, здобутки сучасних вчених-педагогів. Особливу увагу при цьому приділяти питанням створення інноваційного середовища в закладах освіти.
8. Ініціювати зміни у функціональному імперативі гуманітарних кафедр та в цілому інститутів післядипломної педагогічної освіти, виходячи з їх ролі як чинника модернізаційних реформ та інноваційних змін у регіональних системах освіти.
9. Звернутися до Верховної  Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України з наступними пропозиціями:
прискорити прийняття закону України «Про освіту дорослих» та розробити комплекс нормативно-правових документів до нього;
внести корективи до діючих нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України, що регулюють діяльність вищих навчальних закладів, доповнивши їх нормативами, які враховують специфіку навчання у системі післядипломної освіти;
розробити і впровадити механізм фінансування фундаментальних наукових досліджень з проблем післядипломної освіти в наукових підрозділах інститутів ППО;
створити єдину комплексну загальнодержавну програму  громадянського виховання та системи ціннісного орієнтування; визначити ключові компетентності громадянина України та ввести їх  у навчально-виховний процес;
з огляду на суспільно-політичну ситуацію в Україні, інститутам післядипломної педагогічної освіти забезпечити впровадження комплексної програми з медичної та військової справи з метою формування  психологічної та валеологічної компетентності  педагога щодо поведінки в екстремальних ситуаціях;
створити всеукраїнську віртуальну лабораторію для обміну досвідом, ідеями та інноваційними підходами щодо  викладання української та світової  літератури, проблем  дитячого читання, формування духовного світу особистості.
10. Вважати за доцільне опублікувати матеріали конференції в науково-методичному виданні «Освіта Закарпаття», а також висвітлити роботу конференції, вироблені нею рекомендації в освітянських та інших засобах масової інформації, в періодичній пресі України та області.
Ухвала прийнята 6 листопада 2014 року.