Продовжує працювати Відкрита трибуна „Актуальні питання вивчення та популяризації української мови в умовах сучасних викликів”

trМова – явище історичне, соціально-побутове, культурне, духовне. Вона є ідентифікатором етносу, народу, нації. Це – скарбниця людської душі і духу.
Як відомо, духовний потенціал мови накопичувався тисячоліттями і крізь призму часу і буття передавався в спадок від покоління до покоління.
Будь-яка мова – це своєрідний генофонд етносу, народу, нації, який виражається в його ментальності, культурі, світогляді. Треба усвідомлювати, що мова є не лише основою життя, діяльності, творчості людини, а й інструментом спілкування та комунікації.
У сучасному глобалізованому світі людині доводиться послуговуватися багатьма мовами, що спонукає її до інтенсивнішого їх вивчення. В Україні, починаючи з 2000-х років, активно впроваджуються в освітній процес Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (2003). Проте кожна мова як явище, що виражає самобутність культури етносу, народу, нації, є унікальною. Ми є свідками невтішного соціокультурного процесу – відмирання мов. Деякі з них уже канули в забуття. Є мови, якими послуговуються лише в окремих галузях державного господарювання, наприклад, латинською – у фармацевтичній, медичній галузях тощо.
Отже, бережімо мову як зіницю ока!
П’ятого листопада відбувся Всесвітній день мови романі. Світова спільнота розробила рекомендації щодо проведення 5 листопада Дня мови ромського населення. Зазначимо, що відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Закарпаття проживають представники понад 100 національностей, зокрема 1010,1 тис. українців (80,5 %) та інших національностей, серед яких 14 тис. ромів (1,1 %). Активними популяризаторами ромської культури та мови є 18 обласних громадських організацій, заснованих цією етнічною спільнотою. Створені колективи художньої самодіяльної творчості, серед яких вирізняється „Романі Яг” та інші. У закладах освіти області для збереження і примноження традицій ромів працюють музичні, драматичні, танцювальні гуртки, на різних локаціях проводяться семінари, зустрічі, концерти, презентації (наживо й онлайн). З метою задоволення інформаційних потреб об’єднана редакція Закарпатської обласної телерадіокомпанії транслює теле- і радіопередачі ромською мовою.
Відкрита трибуна
У листопадові дні науково-педагогічні працівники кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти, педагогічні працівники кабінету суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти у різний спосіб (під час відеолекцій, тематичних дискусій, конференцій з обміну досвідом роботи), дискусій малими групами, використовуючи різні електронні ресурси, долучалися до Відкритої трибуни „Актуальні питання вивчення та популяризації української мови в умовах сучасних викликів”.
Вона продовжує працювати. До дискусій запрошуються науковці, педагоги, студенти, учні, громадські діячі, митці, державотворці, усі ті, хто цінує мови, їх популяризує, вболіває за рідну мову.
Трибуном, зазвичай, називають людину, котра має добре розвинуті комунікативні здібності, володіє мистецтвом голосу і слова, висуває в своїх промовах актуальні для часу й суспільства ідеї, цінні і корисні думки. Ще такого мовця можна назвати оратором. Проте, щоб ним стати, треба сумлінно працювати над своїм мовленням і мовою.
Олесь Ундір у поезії „Рідна мова” зазначає:
Від Бога – материнська мова,
Від Бога – стежка в білий світ,
Аби людська свята розмова
Дзвеніла щедро з роду в рід.
Молімося народним словом
Святим Господнім Небесам,
Щоб предковічна рідна мова
Наснаги додавала нам.
(Відомості про автора: Ундір Олесь – сучасний український поет. Живе і працює в м. Острог на Рівненщині. Автор низки поетичних збірок, серед яких „Материнка”, „Друге дихання”. Теми його поетичних творів – рідна мова, Острог, Україна, високі людські почуття).
Питання для обговорення:
-  Реалізація державної мовної політики в сфері освіти.
-  Мова – основа життя людини, інструмент міжкультурного спілкування та комунікації.
-  Професійна мова сучасного педагога.
-  Формування компетентностей для успішної життєтворчості і життєдіяльності особистості.
-  Мова молодіжного середовища.
-  Проблеми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.
-  Навчання рідній мові дітей з особливими потребами.
У пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 статті 7, розділу 1 Закону України „Про освіту” (2017) чітко визначено мову освіти. Мовна політика в сфері освіти сприяє провадженню ефективного й якісного навчання, виховання, розвитку і формування особистості.
Для роздумів і дискусій пропонуємо педагогам низку висловлювань видатних мислителів свого часу:
Слова – теж вчинки (А. Франс)
Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ)
Не те добре, коли кричать великим голосом, але те є велике, коли говорять добре (Демосфен)
Всяке слово, якщо за ним не буде справ, уявляється чимось даремним і пустим (Демосфен)
Все, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку (Ісократ)
Багато говорити і багато сказати не є те саме (Софокл)
Або якомога коротше, або якомога приємніше (Плутарх)
Прекрасна справа – уміти у всіх випадках добре володіти словом, але найпрекраснішим уявляється мені таке уміння, коли того вимагає необхідність (Дж. Бокаччо)
Великі інтереси – великі пристрасті. Ось джерело великих слів, повновагомих слів (Д. Дідро)
Мабуть, в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне (Ж. Лабрюйєр)
Животворне слово людини справляє на нас таку дію, яку не справлять ні книги, ні роздуми; воно сильніше вражає душу, глибше вкорінює в неї враження (С. Пелліко)
Доки кожне слово вимовляється правдиво, доти і мистецтво слова удосконалюється… (Дж. Рескін)
Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитися думати (Дж. Рескін)
Як часто неправдиво вжите слово породжує помилкові судження! (Г. Спенсер)
Мовлення, яке я люблю, це безхитрісне, просте мовлення, таке саме як на папері, так і на вустах; мовлення соковите й гостре, стисле й щільне, не стільки тонке й пригладжене, скільки могутнє й суворе; швидше складніше, ніж нудне; вільне від усякої набундюченості, невимушене, сміливе; кожний шматок його повинен виконувати свою справу… (М. Монтень)
Ми повинні зберегти пам’ять не про одні тільки діяння, а й про їх слова… (Ф. Бекон)
Перш за все слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш чи пишеш (Платон)
Немає нічого прекраснішого, ніж глибокі роздуми (Н. Трюбле)
Сьогодні, на жаль, у суспільстві спостерігається духовна і риторична криза, дефіцит спілкування, ораторської, полемічної, професійної педагогічної майстерності, культури ділового (педагогічного) спілкування. Загострилася потреба спілкування наживо. Епідеміологічна ситуація затягнулася і ще більше поглиблює й ускладнює процес розв’язання цієї низки проблем. Проте все це можна подолати, якщо творчо використовувати набутий поколіннями досвід, виробляючи і шліфуючи власний. На думку дослідниці Сагач Г.М., гарантом успішного просування суспільства до цієї мети стане залучення народу до риторики пізнання, народного золотослову, демократичного діалогу культур різних країн та епох, всебічного розвитку української мови як державної.
„…Українська мова в багатстві, витонченості і гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства і не бідна аж ніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки…, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої іще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим”, – писав видатний просвітитель-педагог М.П. Драгоманов (Драгоманов М.П. Гете і Шекспір у перекладі українською мовою. – К., 1882. – С.114).
Інформальна мовна освіта педагога
Для самостійної роботи, професійного педагогічного зростання пропонуємо опрацювати наступні джерела:
  1. Баяновська М.Р., Децик Г.Д., Шумицька Г.В. Дидактичні аспекти аналізу літературного твору в загальноосвітній школі: Навчально-методичний посібник /М.Р.Баяновська, Г.Д.Децик, Г.В.Шумицька. – Ужгород: Гражда, 2005. – 116 с.
  2. Баяновська М.Р., Демко Г.Ю. Формування громадянської зрілості в учнів професійно-технічних закладів освіти: Навчально-методичний посібник /М.Р.Баяновська, Г.Ю.Демко. – Ужгород: Гражда, 2003. – 104 с.
  3. Баяновська М.Р., Граб М.І. Краєзнавство як джерело формування духовності дитини на музичних заняттях в закладах дошкільної освіти: Навчально-методичний посібник / М.Р.Баяновська, М.І.Граб. – Ужгород: Гражда, 2020. – 204 с.
  4. Гнаткович Т.Д., Юрик Л.П. Написання есе: навчально-методичний комплекс /Т.Д.Гнаткович, Л.П.Юрик. – Ужгород: Гражда, 2019. – 160 с.
  5. Етнонаціональна політика України: досвід Закарпаття. – Ужгород: ТОВ „РІК-У”, 2017. – 268 с.
  6. Марко В.П. Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії. Навчальний посібник. Для студентів філологічних спеціальностей /В.П.Марко. – Кіровоград: „Степ”, 2007. – 264 с.
  7. Ципоруха О. Теорія есе: європейські та американські концепти /О.Ципоруха // Мандрівець. – 2000. – № 5 – 6. – С. 58 – 63.
  8. Швець Ганна. Як писати твір-роздум /Ганна Швець // Дивослово. – К., 2012. – №2. – С. 2 –7.
Історико-культурна довідка про земляка
Марко Василь Петрович – український літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Народився 6 січня 1936 року в селі Руське Поле на Закарпатті. Закінчив Хустське педагогічне училище (1954), Ужгородський державний університет (філологічний факультет, 1959). Працював учителем, директором школи, заступником директора.
Від листопада 1975 року – старший викладач, доцент, професор кафедри української літератури КДПУ імені Володимира Винниченка.
Автор близько трьохсот наукових праць з історії української літератури, теорії літератури, методики викладання літератури в закладах загальної середньої та вищої освіти, у тому числі окремих видань „Художній світ Михайла Стельмаха” (1982), „У вимірах стилю” (1984), „Окрилені ідеалом” (1985), „Основа творчих шукань” (1987), „Анатолій Мороз: нарис творчості” (1988), „…І вічна таїна слова” (у співавторстві, 1990), „Основи аналізу літературного твору” (1999, 2003), „Українська література ХХ – ХХІ століть” (2004), „Стежки до таїни слова: Літературні й методичні студії” (2007) та інші.
Помер 12 червня 2015 року в м. Кропивницькому.
Викладеним вище матеріалом, заохочуємо вчителів, котрі викладають у закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти суспільствознавчі дисципліни, провести розвідки про життя, педагогічну і наукову діяльність Марка Василя Петровича. На основі почерпнутої із різних джерел інформації скласти про нього історико-культурний нарис.
Учителям української мови та літератури пропонуємо наступне творче завдання: написати есе про педагога, ученого, нашого земляка – Василя Петровича Марка, застосовуючи для цього всі необхідні інструменти.
Створені у писемній формі роботи запрошуємо розмістити на сайті Закарпатського ІППО, де працює Відкрита трибуна.
У духовному й мовленнєвому розвитку не лише дитини, а й дорослої людини вагому роль відіграє біблійна мова. Це – мова Святого Письма, яке в житті мільйонів людей є основною книгою пізнання, життєдайним джерелом, що живить, поновлює і поповнює духовний потенціал. Освітні програми закладів загальної середньої та вищої освіти – суспільствознавчі, гуманітарні та мистецькі цикли предметів, курси та спецкурси духовно-морального спрямування за вибором подають різний за змістом і обсягом навчальний матеріал, але цього недостатньо. Як засвідчує життєвий досвід і підтверджує багаторічна педагогічна і духовна практика, багатьом сучасникам біблійна мова є незрозумілою, оскільки вона, як і будь-яка інша, має свої специфічні особливості. Ця мова наповнена іншомовними словами, архаїзмами, притчами, порівняннями і співставленнями, виражена в знаках і символах, які аплікуються в системі „Природа – Людина – Природа”.
На нашу думку, допоміжним засобом пізнання біблійної мови може слугувати церковно-екологічний календар на 2021 рік, який пропонує читачеві наступну інформацію: місяці року українською та англійською мовами; дні тижня кожного місяця з позначенням екологічних та релігійних свят; церковні пости багатоденні з датами; строгі одноденні пости; суцільні седмиці (загальниці) – тижні, у яких немає посту в середу і п’ятницю; прикрашає календар образ Святої Преподобномучениці Анастасії Римлянини з її коротким життєписом. День пам’яті цієї Святої Преподобномучениці вшановується 11 листопада.
Календар видано в рамках проєкту „Молодіжна школа сталого розвитку Карпат” з метою обговорення і можливих дискусій у колі сім’ї, родини, знайомих, духівників, педагогів тощо. Він має пізнавальне і виховне значення, інформаційну та естетичну цінність, розвиває біблійну мову, сприяє пошуку духовних і соціальних орієнтирів. Не забуваймо, що календар чітко вказує, що маємо читати з Апостола та Біблії день за днем.
Отже, у такий спосіб самостійно розвиваємо два види продуктивної мовленнєвої діяльності – читання (вголос, мовчки, тихо про себе) та говоріння (усне монологічне і діалогічне мовлення в залежності від ситуації). Щоб дізнатися про значення того або іншого слова, можемо застосувати писемне мовлення – незнайомі слова спробуємо знайти у словниках, довідниках, енциклопедичних виданнях, духовній літературі чи в розмові з фахівцями, котрі досліджують це питання.
Естетичне оформлення церковно-екологічного календаря на 2021 рік викликає оптимістичний настрій. У його кольоровій гамі домінує зелений колір, що символізує життя Природи, червоний – любов, чорний – журбу, скорботу, сум, світло-жовтий – сонце, Світло Світу, блакитний – небо.
Презентація цього календаря та обговорення актуальних питань розвитку української мови відбулася 23 листопада 2020 року в колі педагогічних працівників Стрипської початкової школи-філії „Виликолазівського ліцею” Баранинської сільської ради.

Марія Баяновська,
завідувач кафедри суспільно-гуманітарної та
етико-естетичної освіти ЗІППО