Патріот отчого краю й України (есе)

3 березня 2016 року доц. М.Р. Баяновська прочитала на курсах підвищення кваліфікації вчителів історії та правознавства лекцію „Методологічні та методичні аспекти особистісно-орієнтованого навчання і виховання на уроках історії в ЗНЗ” з елементами практичної роботи.

                Патріот отчого краю й України

Хто і які вони сини отчого краю й України?
Нація, народ, етнос живуть доти, допоки вони існують в історичній пам’яті.
До славних синів Сріберної Землі, котрі народилися на початку весни, належить і Павло Михайлович Федака – відомий вчений, краєзнавець, музеєзнавець, громадсько-політичний і культурний діяч, доктор історичних наук, голова Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства „Просвіта” з 1990 року, лауреат Всеукраїнської премії ім. П. Чубинського, лауреат просвітянської премії ім. президента Карпатської України Августина Волошина, кавалер ордена „За заслуги” ІІІ ступеня.
Багатогранна, непересічна особистість. Його життя, як і науково-творча діяльність, – це громадянська звитяга і, на мою думку, без перебільшення, навіть громадянський подвиг. Патріот отчого краю й України, сіяч людської мудрості, борець за волю і правду.
Павло Федака є одним із тих прогресивних громадсько-політичних і культурних діячів Закарпаття, котрі стояли на витоках відродження, утвердження української національної ідеї, розбудови незалежної демократичної Української держави. Він, Павло Федака, як і Петро Скунць, Йосип Баглай, науковці, просвітяни краю стали ініціаторами багатьох громадських ініціатив.
Недаремно Мирослав Сополига, доктор історичних наук, Почесний доктор УжНУ, директор Національного музею української культури у Свиднику (Словаччина) у вступній статті до книжки „Павло Федака: бібліографічний покажчик” називає Павла Михайловича подвижником української ідеї в Карпатах. На конті дослідника: 2939 творчих позицій – 30 книжок і брошур; 44 укладені наукові збірники, матеріали конференцій, щорічні календарі-альманахи „Просвіти”; близько 400 наукових і 1100 популярних публіцистичних, інформаційних та інших статей; понад 460 неопублікованих наукових праць та експедиційних матеріалів, доповідей, відгуків, повідомлень і виступів на наукових і науково-практичних конференціях, під час відзначення важливих подій ювілеїв визначних людей та ін.; понад 50 створених експозицій і стаціонарних виставок у різних музеях Закарпаття; біля 200 організованих і проведених наукових і науково-практичних конференцій, культурно-просвітницьких і громадсько-політичних заходів та ін.; понад 600 публікацій про Павла Федаку та його праці у наукових, науково-популярних, періодичних, бібліографічних та енциклопедичних виданнях; фотолітопис; іменний покажчик; покажчик псевдонімів; покажчик криптонімів; покажчик співавторів; покажчик використаних періодичних видань.
Належить відзначити також і вагомий особистий внесок Павла Федаки у створення і розвиток Закарпатського музею народної архітектури і побуту, меморіального музею президента Карпатської України, Героя України Августина Волошина, діяльність Закарпатського краєзнавчого музею, Національного музею народної архітектури та побуту України, в яких він плідно працював на різних посадах, у тому числі директора, упродовж багатьох років.
Автора цих скромних розмірковувань поєднує з Героєм есе багаторічна плідна, творча праця на славу Богові, України, процвітання крайового культурно-освітнього товариства „Просвіта”. Передусім, це – численні науково-практичні конференції та розвідки у часи відродження й утвердження незалежності України, творчі вечори, вечори-портрети, присвячені Вікентію Шандору, Едуарду Вінтеру, Остапу Вахнянину та іншим видатним особистостям у царині історії, культури; відродження, розвитку і поширення Пласту, Черкейсу на Закарпатті.
Чимало вже написано про Павла Михайловича Федаку, його родовід та ще, а ми на це щиро сподіваємось, буде написано. Підсумуємо локанічно духовно-соціальними інтенціями:Патріот. Науковець. Добродійник. Миротворець.

Марія Баяновська,
завідувач кафедри
суспільно-гуманітарної та
етико-естетичної освіти ЗІППО

У практичній частині вчителі історії та правознавства області напрацьовували навички написання історико-філософського есе. Нижче подаємо есе.

71 весна Павла Федаки

Павло Михайлович Федака – етнолог, етнограф, політик, музеєзнавець, краєзнавець, талановита, інтелігентна людина. Для нас, учителів історії області, не може залишитися непомітним той його вагомий внесок у створення Закарпатського музею народної архітектури і побуту: описано 450 сіл Закарпаття, в яких обстежено сотні пам’яток народної архітектури, зібрано для музею понад 3,5 тис. етнографічних експонатів.
Із життя і педагогічної практики бачимо, що краєзнавча, етнографічна робота відіграє важливу роль у вивченні історії нашого краю.
Заслуговує на увагу читачів і депутатська діяльність Павла Федаки у 1990-1994 роках, коли він очолював комісію з питань культури і духовності Ужгородської міської ради. Саме він вніс на розгляд питання про національну символіку, про реабілітацію греко-католицької церкви. І завдяки йому і підтримці однодумців площі і вулиці міста Ужгорода названо іменами Августина Волошина, Олександра Довженка, Михайла Лучкая, Андрія Бачинського.
Павло Михайлович зустрів 71 весну вагомими здобутками. Багаторічна сумлінна праця дослідника-науковця була помічена і частково відзначена. Усі державні нагороди Павла Михайловича Федаки здобуті титанічним трудом. Найбільше щастя для нього – трудитися на благо рідної землі, а найбільша нагорода – шана і повага людей.
Щиро вітаємо високоповажного Павла Михайловича з Днем народження. Від душі бажаємо міцного карпатського здоров’я, сімейного благополуччя, творчого натхнення, продуктивної праці на ниві вивчення історії нашого краю та усіляких гараздів. На многії та благії літа! Божої Вам благодаті!

Юрій Клецко,
учитель історії ЗОШ І – ІІІ ст.
№ 20 – ліцей „Лідер”

Творець закарпатської культури

Павло Федака – незмінний голова „Просвіти” (25 років), котрий одним із перших порушив питання про відродження автентичної духовно-матеріальної культури закарпатців-українців…
На честь Павла Федаки видано бібліографічний покажчик обсягом 497 ст., та 600 публікацій. Сам Павло видав понад 400 науково-публіцистичних статей. Окрім краєзнавчо-публіцистичної творчості він займався також громадсько-політичною діяльністю. Був депутатом міської ради. Відстоював закарпатську та українську символіку.
Павло Федака – людина з великої літери, який возвеличує і примножує культуру та історію рідного краю.

Жанна Пугач,
учитель історії Оноківської
ЗОШ І – ІІІ ст., Ужгородський р-н

Історико-філософське есе „Дослідник історії і культури Сріберної Землі”

Павло Михайлович Федака – це дійсно непересічна особистість, відомий дослідник історії Сріберної Землі, історія якої була нелегкою, мабуть найскладнішою поряд з історією інших областей України.
Постать Павла Федаки заслуговує не лише на визнання і нагородження, а й на пошану за все те, що він зробив для свого краю, досліджуючи його історію, культуру, звичаї та традиції, які, на жаль, упродовж двох років залишаються на другому плані в зв’язку з подіями сьогодення. Часто ми чуємо, що сьогодні не час вивчати житло, архітектуру, звичаї та обряди, бо в країні війна, окупація, економічна криза. Але ж поряд із цим в Україні простежується процес відродження історичних пам’яток, звичаїв, обрядів та традицій. Тому, діяльність Павла Михайловича Федаки нині перебуває на хвилі патріотичного піднесення. Такого характеру дослідження є актуальними, затребуваними не лише для інтелігенції, а й для пересічних громадян, особливо патріотичної молоді, котра часто, називаючи себе патріотами, не знає своєї історії. Вважаю, що для молодого покоління дослідження П.М. Федаки є «золотим колодязем» знань маловідомого матеріалу з історії рідного краю.
Отже, постать П.М.Федаки є визначною, унікальною, багатогранною та значущою в історико-культурному житті Закарпаття. Пишаємося, що маємо таких видатних особистостей.

О. Кокіш,
учитель історії та правознавства
Видричанської ЗОШ І-ІІІ
ст. Рахівського району