• 01
  • 03
  • 02
  • 04
  • 05
  • slides 6
  • slides 1
  • slides 8

Реферати статей науково-методичного журналу «Освіта Закарпаття»

.

Освіта Закарпаття. – 2010. – №11.
Статей:  16

Химинець В. В. Михайло Лучкай – видатний освітній і громадський діяч Срібної Землі.­ – С.4-8.
Розглянуто життєвий і творчий шлях Михайла Лучкая, релігійного діяча, вченого-мовознавця, просвітителя, перекладача і історика першої половини ХІХ ст. Описано історичну ситуацію тогочасної Австро-Угорської імперії як основу для формування світогляду М.Лучкая. Проаналізовано ряд його праць: “Граматика славяноруська” (1830 р.), “Історія карпатських русинів” (в 6-ти т., 1843 р.), “Церковные беседы на всі недели рока” (1831 р.). Наведено оцінку наукової діяльності сучасниками М.Лучкая – Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького, В.Гаджеги, І.І.Срезневського та пізнішими дослідниками його творчості. Охарактеризовано діяльність М.Лучкая на посаді інспектора шкіл краю. Зроблено висновок про неперехідне значення  організаційної і творчої діяльності та наукової спадщини  за її національно-патріотичне спрямування. Висунуто пропозицію про використання їх в освітній практиці, особливо в народознавчій і краєзнавчій спрямованості навчально-виховного процесу.
Ключові слова: Михайло Лучкай, освіта і наука Підкарпаття, історія освіти на Закарпатті, перша друкована русинська граматика.

Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Михайло Лучкай і проблеми підручника рідної мови в шкільництві Закарпаття першої половини ХІХ ст. – С.9–13.
Висвітлено роль М.Лучкая у процесі формування підручника  руської (української) мови на Закарпатті. Прослідковано процес визрівання самосвідомості автора в контексті політичного і культурного відродження кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. на західнослов′янських та східнослов′янських землях. Оцінено значення «Граматики» для освіти Закарпаття як першої друкованої граматики руської (української) мови Австрійської імперії. Досліджено вплив ідей М.Лучкая на передову частину греко-католицького духовенства додухновичівської доби на Закарпатті. На основі аналізу друкованих джерел зроблено висновок про те, що завдяки діяльності таких вчених, як М.Лучкай, закарпатські русини усвідомили себе  органічною часткою українського народу.
Ключові слова: Михайло Лучкай,  історія освіти на Закарпатті, перша друкована русинська граматика

Баяновська М.Р. Соціальний характер педагогічної та духовно-практичної діяльності Михайла Лучкая. – С. 13-17.
Метою дослідження є розкриття соціального характеру педагогічної та духовно-практичної діяльності М.Лучкая через систему його життєвих та соціально-педагогічних інтенцій. Зроблено ретроспективний аналіз історико-педагогічних та літературних джерел, присвячених М.Лучкаю. Зафіксовано основні етапи творчого шляху М.Лучкая як історика.
Ключові слова: Михайло Лучкай, історія освіти на Закарпатті.

Шимон Ю.Ю. Михайло Лучкай – історик-славіст першої половини ХІХ ст. – С. 17-19.
Прослідковано основні етапи дослідження славістичної та історичної спадщини М.Лучкая. Підкреслено значення праці вчених Ужгородського університету, які здійснили переклад з латинської мови на українську рукопису шести томів «Історії карпатських русинів».Зафіксовано основні висновки, наведені М.Лучкаєм  на підтвердження слав′янського походження «карпатських русинів».Оцінено новизну і оригінальність думок М.Лучкая в тогочасній історіографії.
Ключові слова: Михайло Лучкай, історія Закарпаття.

Рубіш Ф.Ф. Мій земляк – Михайло Лучкай: про великолучківські корені вченого. – С.19-22.
Відображено факти із життєвого шляху М.Лучкая і його діяльності на посаді шкільного інспектора. Детально описано зміст інспекторських звітів, які готувалися щорічно по районах області. Підкреслено спрямованість діяльності М.Лучкая на підняття матеріально-духовного рівня життя селян рідного краю.
Ключові слова: Михайло Лучкай, історія Закарпаття.

Баяновська М.Р. Життєтворчість та духовні змагання Ф.М.Потушняка. – С. 23-27.
Проаналізовано спроби визначення місця Ф.Потушняка в українському народознавстві науковцями, зокрема вченими Ужгородського університету. Досліджено вплив студентських студій Ф.Потушняка на становлення його як філософа-ідеаліста, майстра українського слова. Охарактеризовано творчий доробок митця та його наукові досягнення. Зроблено висновок про глибоке розуміння і відстоювання Ф.М.Потушняком загальноукраїнського контексту традиційної культури Закарпаття. Висловлено думку про необхідність подальшого вивчення науковцями-дослідниками, ВНЗ, педагогічною громадськістю  феномена Федора Потушняка і зроблено спробу сформулювати головні завдання у цьому напрямку
Ключові слова: Федір Потушняк, народознавство Закарпаття

Ференц Н.С. Гостре перо сатирика Марка Бараболі (Івана Рознійчука). – С. 28-31.
Закцентовано увагу на непересічному значенні постаті Марка Бараболі у літературному краєзнавстві шкільництва Закарпаття. Зафіксовано основні етапи життєвого шляху сатирика. Вказано основні видання його творів. Наведені висловлювання сучасників автора про його творчість. Детально охарактеризовано фейлетони «Проект автономії», «Продукція язиков», «Актуальна пародія», «Ніби фейлетон»та ряд інших.
Ключові слова: краєзнавство, художня література Закарпаття, Марко Бараболя (Іван Рознійчук)

Ходанич П.М. Ліна Костенко у контексті шістдесятництва. – С. 32-35.
Охарактеризовано політичну реформацію радянського суспільства, яку пов′язують з поняттям шістдесятництва. Проаналізовано процеси, що відбуваються у цей час  у літературі, живописі і скульптурі. Розглянуто специфіку професійної підготовки в Літінституті ім. Максима Горького, де в 1951-1956 р. навчається Л.Костенко та початки творчості поетеси. Оцінено причини, які привели до замовчування її творчості у період до 1977 р. Акцентовано увагу  на активній участі поетеси у русі за визнання самобутності української культури як у радянському, так і в світовому культурному просторі.
Ключові слова: шістдесятництво, Ліна Костенко.

Гайдук В. З історії хорового мистецтва на Закарпатті. – С. 39-47.
На основі аналізу документальних джерел зроблено висновок, що хорове мистецтво на Закарпатті мало вивчено. Прослідковано історію богословського хору “Гармонія” під керівництвом різних диригентів. Надано оцінку творчої праці окремих деригентів хору: Костянтина Матезонського, Еміліяна Талапковича, Юлія Дрогобецького, Еміліяна Желтвая, Івана Бокшая, Алексія Чучки, Уриїла Сільвая, Степана Гладника та Никифора Петрашевича. Наведено дані про інших закарпатських композиторів і хорові колективи дорадянського часу.
Ключові слова: хорове мистецтво Закарпаття, хор “Гармонія.

Химинець Вол. Вас. Енергетичні та еколого-економічні виклики для сучасної освіти. – С. 47-54.
Проаналізовано основні причини виникнення екологічних проблем людства. Охарактеризовано загальні положення концепції сталого розвитку, визначені на Всесвітній екологічній конференції в Ріо-де-Жанейро у червні 1992 р. Розглянуто регіональні аспекти економічних, соціальних та екологічних проблем. Описано еколого-економічні проблеми Ужгорода. Розкрито  першочергові завдання для освіти в  подоланні
Ключові слова: еколого-економічна криза.

Ходанич М.П. Закарпатське різьбярство другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: проблема існування школи. – С. 55-58.
Аргументовано, що історіографія і джерельна база закарпатського різьбярства ХХ ст. обмежена вузьким колом авторів і не має системного характеру. Коротко описано розвиток даного виду мистецтва у період, що передує окресленому у назві статті. Проаналізовано детальніше три періоди розвитку закарпатського різьбярства: 1945-1960; 1961-1991; 1991-2007 роки. Зроблено висновок, що різьбярство Закарпаття у другій половині ХХ ст. переживає один з найбільш інтенсивних періодів свого розвитку, в результаті якого формується самобутня  школа як унікальне явище у вітчизняному декоративно-прикладному мистецтві. Визначено її характерні ознаки: пошук авторської стилістики при орієнтації на етнокультурну українських Карпат, тематику народного життя, філософію змісту  літературно-художніх образів фольклору, використання прийомів і методів народного різьблення і його широкої палітри декорування виробів, своєрідне модернізування предметного світу народної культури.  Доводиться правомірність існування та вживання у науково-мистецтвознавчому обігові терміну «закарпатська школа різьбярства».
Ключові слова: закарпатська школа різьбярства.

Гнаткович Т.Д. Психологічні та лінгвопсихологічні чинники формування мовної компетентності учнів у процесі засвоєння синтаксису. – С.58-63.
Проаналізовано вітчизняні та російські літературні джерела, присвячені психолінгвістиці. Зроблено висновок про необхідність компетентністного підходу, який дає можливість учням на основі знань і досвіду брати самостійну участь у навчально-пізнавальному процесі та реалізувати свої знання синтаксису в кожному із чотирьох видів мовленнєвої діяльності – мовлення, писання, говоріння, слухання.
Ключові слова: психолінгвістика, синтаксис.

Ребрик Н.Й. ХХІ століття – століття проектної педагогіки. – С. 63-66.
У зв′язку з інформатизацією сучасного суспільства, перед навчальними закладами постало питання підготовки випускників, здатних самостійно набувати знань, критично мислити, грамотно працювати з інформацією. Вирішенню акцентованих проблем педагогіки сприяє проектна діяльність. Висвітлено розвиток даного методу у  США та Росії  в ХХ ст. ознайомлено  з головними  умовами організації роботи над проектом, представлено методику проектної діяльності, вимоги до неї. Охарактеризовано основні етапи проектування . Запропоновано варіанти застосування методу проектів при вивченні курсу української літератури в школі. Розглянуто статтю В.Другова «Про сучасні тенденції у поширенні методів проектного навчання». На основі друкованих джерел узагальнено думку закарпатських педагогів про проектну діяльність як одну із найперспективніших складових освітнього процесу.
Ключові слова: Метод проектів, навчально-пошукова діяльність, нові педагогічні технології.

Петрус М.В. Інтеграція педагогічних сентенцій у контексті морального виховання в закарпатській родині (друга половина ХІХ – 30-ті роки ХХ століття).–  С.67-72.
На основі дослідження творчої лабораторії педагогів Закарпаття другої половини ХІХ – 30-х років ХХ століття засвідчується визначна роль, яка була приділена даній проблемі. Визначено мету морального виховання, його завдання.  Висвітлено   вплив на характер особистості моральної атмосфери, особистого прикладу батьків. Використано рекомендації  із праць тогочасних закарпатських педагогів щодо виявлення симптомів неправильного формування моральної особистості та шляхи їх подолання.
Ключові слова: історія педагогіки Закарпаття, моральне виховання, сімейне виховання.

Майор Н.С., Чаварга О.Ю. Правове виховання дошкільників – обов′язкова умова формування життєвої компетентності особистості. – С. 72-77.
В роботі показано, що правове виховання особистості повинно бути безперервним і носити комплексний характер. Розглянуто три основні напрямки спрямування  правового виховання в дошкільному навчальному закладі: методична та контрольно-аналітична робота з педагогами; навчально-виховна робота з правової освіченості дошкільників; робота з батьками. Викладено мету, завдання, форми, методи і засоби кожного із перерахованих напрямків.
Ключові слова: Правове виховання, виховна робота в дошкільних навчальних закладах.