Іноземні мови у 2014/2015н.р.

Освіта є найважливішою сферою соціального життя. Саме освіта формує інтелектуальний, культурний, духовний стан суспільства.
Якість освіти – це затребуваність отриманих знань у конкретних умовах і місцях їхнього застосування для досягнення конкретної мети й підвищення якості життя.
Перехід до "інформаційного суспільства", в умовах якого істотно розширюються масштаби міжкультурної взаємодії, вимагає нових професійних й особистісних якостей, що забезпечують його мобільність і конкурентоздатність. Тому вивчення іноземних мов - не тільки модне віяння, але й життєва необхідність. Прожити без знання іноземних мов можна, але стати конкурентоздатними.


Цілі, завдання і особливості навчання:
Навчання першої іноземної мови в 6-му класі реалізується через навчально-методичне забезпечення вивчення предмета. Вивчення іноземних мов в цьому навчальному році буде здійснюватись за програмами “Іноземні мови 5-9 клас.” та підручниками:
1. Англійська мова
англійська мова 6 клас авт. Карп’юк О.Д. (вид. “ЛібраТерра”, 2014 р.);
англійська мова 6 клас авт. Несвіт А.М. (вид. “Генеза”, 2014 р.);
2. Німецька мова
німецька мова 6 клас авт. Горбач Л.В., Савченко Л.П., Сидоренко М.М,.. (вид. “Грамота”, 2014р.);
німецька мова 6 клас авт. Сотнікова С.І.,Гоголєва Г.В., (вид. “Ранок”, 2014р.);
3. Французька мова
французька мова 6 клас авт. Клименко Ю.М. (вид. “Генеза”, 2014р.);
4. Іспанська мова
іспанська мова 6 клас авт. Редько В.Г. (вид. “Генеза”, 2014.)
Навчання другої іноземної мови в 6-му класі реалізується через навчально-методичне забезпечення вивчення предмета. Викладання другої іноземної мови в цьому навчальному році буде здійснюватись за програмами “Іноземні мови 5-9 клас .” та підручниками:
1. Англійська мова
англійська мова 6(2) клас авт. Пахомова Т.Г.., (вид. “Методика”, 2014р.);
2. Німецька мова
німецька мова 6(2) авт. Сотникова С.І., Білоусова Т.Ф., (вид. “Ранок”,
2014р.);
німецька мова 6(2) авт.Сидоренко М.М., Палій О.А., (вид. “Ранок”, 2014р.);
3. Французька мова
французька мова 6(2) авт. Клименко Ю.М., (вид. “Методика”, 2014р.);
Друга іноземна мова
Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (Наказ Міністерства від 29.05.2014 №664) розроблені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
З 1 вересня ми знову повертаємося до системи де і навчальний заклад, і батьки мають право вибору: вивчати чи не вивчати другу іноземну мову. Ніхто не скасовує вивчення другої іноземної мови, але вона не є обов’язковою для всіх. Тобто, є типовий навчальний план – додаток № 10 – для української школи з вивченням двох іноземних мов. Є типовий навчальний план для української школи з вивченням мови національних меншин – додаток № 12. І типовий навчальний план з вивченням лише однієї іноземної мови.
Нагадуємо, що адміністрація школи не може приймати рішення про запровадження чи скасування вивчення тієї чи іншої іноземної мови одноосібно. Усі пропозиції мають виноситися на обговорення і узгоджуватися з батьками. А рішення батьківських зборів розглядатися і затверджуватися педагогічною радою.
Вивчення двох іноземних мов у контексті шкільної освіти – це реальність і потреба сьогодення. До цієї проблеми прикута увага педагогів, методистів, лінгвістів. Метою іншомовної освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної й багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті.
Уроки іноземної мови несуть не лише навчальну мету, а і розвивальну: тренують пам'ять, розширюють світогляд, знайомлять з іншою культурою. Дуже важливо, щоб дитина бачила, що ця мова – засіб спілкування багатьох людей, а не тільки предмет у школі. Крім того, для підлітків важливо виділитись, і рідкісна мова може бути одним з мотивів для цього.
Поліглоти відзначають, що найважча мова – перша, а всі інші даються легше. У багатьох мовах є схожі слова, часто схожі граматичні конструкції. Наприклад, слова інтернаціоналізми.
Дитині легше вивчати другу мову завдяки методам, які вона засвоїла у процесі вивчення першої мови. Французька, англійська та німецька мови належать до різних груп (романської й германської), але граматична будова, не кажучи вже про багато латинських запозичень у лексичному складі, у них схожа. Крім того, у кожній мові є свої «легкі сторони». Десь простіша граматика, десь правила читання, десь вимова.
Основні відмінності у викладанні іноземної мови як другої в порівнянні з першою
Коли вивчаємо першу, довго намагаємося зрозуміти, що таке іноземна мова і потребуємо достатньо багато часу для того, щоб зрозуміти систему мови. Коли дитина починає вивчати другу іноземну мову, у неї вже є досвід, уявлення про систему мови. Якщо ви знаєте англійську, вам уже не треба пояснювати багато речей, котрі відсутні в рідній мові проте присутні в англійській (наприклад артикль). В дитини уже є відчуття мови, присутня також і стратегія вивчення мови часто, правда, на підсвідомому рівні. Тобто дитина уже знає, наприклад, як їй краще запам’ятовувати слова.
Разом з тим збільшується свідома складова навчання, тобто дуже багато чого сприймається на свідомій основі і саме тому процес вивчення другої іноземної мови прискорюється.
Знайомство із другою мовою варто розпочинати також із ознайомлення учнів з культурним портретом країни. Наприклад у франкомовних країнах є поняття «франкофонія» аналог в англійській (English-speaking countries) англомовні країни. Розпочинаючи вивчення французької мови, діти вже знають сотні французьких слів (макіяж, візажист, тет-а-тет, бульйон, гарнір, кутюр, багаж, дежавю).
Багато чинників полегшують роботу з навчання другої іноземної мови.
В учнів уже сформовані загальнонавчальні уміння, а саме:
робота в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);
уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, аргументувати;
діти можуть розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, власні імена, структуру пропозиції, дієслова-зв'язки);
уміння сприймати іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;
користуватися словником, застосовувати інтуїцію, здогадку.
Усі ці вміння й навички вже прищеплені вчителями першої іноземної мови. Треба тільки вміло використовувати ці вміння. Уже від самого початку учень усвідомлює, що вивчення другої іноземної не такий уже і складний процес, якщо знати першу іноземну і використовувати ці знання при оволодінні другою. Практика навчання іноземних мов показує, що труднощі оволодіння кожною новою іноземною мовою зменшуються приблизно удвічі в порівнянні із зусиллями, що витрачаються на вивчення першої іноземної мови.
Позитивне перенесення досвіду вивчення першої іноземної мови може мати місце на трьох рівнях:
на рівні мовно-мислительної діяльності: чим більшою кількістю мов людина володіє, тим більше розвинуті її мовно-мислительні механізми, такі як пам'ять, зорове та слухове сприйняття;
на рівні мови ‑ схожі лінгвістичні явища в першій іноземній мові, на рівні навчальних умінь, якими учень оволодів, у процесі вивчення першої іноземної мови;
на рівні навчальних умінь, якими учень оволодів, у процесі вивчення першої іноземної мови і які переносяться ним на оволодіння другої іноземної мови та полегшують процес засвоєння.
Обсяг курсу другої іноземної мови компенсується значним лінгвістичним досвідом учнів, отриманим при вивченні рідної та першої іноземної мов. Цей чинник є істотним у методиці навчання, оскільки, по суті, саме досвід учня визначає особливості навчання другої іноземної мови. Цей досвід характеризується синтезом знань, умінь і навичок, отриманих раніше, й має позитивний вплив на засвоєння другої іноземної мови, не дивлячись на наявність дії першої.
Істотним у методиці викладання другої іноземної мови є врахування психологічних особливостей учнів. Навчання другої іноземної мови розпочинається у ранньому підлітковому віці ‑ 11 років із 5-го класу.
Оволодіння складними інтелектуальними операціями та збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність більш стійкою та ефективною, наближаючи її в цьому відношенні до діяльності дорослого. Із цієї причини імітаційно-інтуїтивні прийоми в навчанні другої іноземної мови поступаються місцем аналітичним формам роботи, узагальненню, систематизації, порівнянню мовних фактів.
Неодмінною умовою ефективності процесу навчання другої іноземної мови є її когнітивно-комунікативний характер, що припускає усвідомлене засвоєння. Головне місце відводиться завданням пізнавального характеру.
При навчанні другої іноземної мови дуже важливо використовувати сучасні освітні технології, до цього зобов'язують і навчальні посібники, й інтенсивність процесу навчання ‑ дві години на тиждень. При цьому зменшується частка репродуктивної діяльності в навчальному процесі, що можна розглядати як ключовий момент в навчанні іноземних мов узагалі.
До таких технологій можна віднести, наприклад: проблемне навчання; колективне навчання; різнорівневе навчання; дослідницькі методи навчання; проектні методи навчання; технологію дебатів; технологію ділових, рольових та інших видів ігор; навчання у співпраці; технологію дистанційного навчання.
Починаючи із 5-го класу, усі ці технології на тому чи іншому рівні впроваджуються на уроках і в позаурочний час. Учні захищають свої проекти, проводять свої дослідження, виступають у якій-небудь ролі, пропонують свій варіант рішення проблеми з урахуванням вікових і мовних можливостей. Цілком очевидно, що комунікативна спрямованість навчання при цьому зберігає своє пріоритетне значення. Успішне оволодіння другою іноземною мовою залежить від того, наскільки забутий той факт, що вона друга, що, незважаючи на всі труднощі й, не звертаючи увагу на брак мовних навичок, учні борсаються і випливають.
Слід зазначити, що успішне навчання другої іноземної мови залежить не тільки і, навіть, не стільки від засвоєння матеріалу навчального посібника, скільки від ступеня занурення в «життя із іноземною», участь в іншомовному житті не тільки першої, але ідругої іноземної мови.
При навчанні другої іноземної мови є ще більше передумов, ніж при навчанні першої, завдяки наявності досвіду вивчення іноземної мови, більш пізньому початку навчання й, тим самим, більш усвідомленому підходу до вивчення мови.
Таким чином, можна враховувати індивідуальні особливості учня й диференціювати навчання, ураховуючи рівень вивченої першої мови. Для одних учнів треба створювати умови для швидшого просування, іншим давати можливість для повторення та тренування. Дуже важливі принципи економії та інтенсифікації навчання. Процес оволодіння другою іноземною мовою можна значно інтенсифікувати, якщо учні мають високий рівень володіння англійською мовою.
Чинники, що сприяють економії часу та інтенсифікації процесу навчання:
володіння латинським шрифтом скорочує період альфабетизації і зводить його до роз'яснення та засвоєння відмінностей звуко-буквенних відповідностей у різних іноземних мовах, графічного і звукового образу слова;
наявність значного потенційного словникового запасу. Слова англійської мови, що мають схожість із іншими іноземними мовами, прямі запозичення з англійської мови, інтернаціоналізми полегшують процес навчання читання і сприяють швидшому оволодінню лексикою другої іноземної мови;
швидке просування у сфері читання сприяє швидшому розвитку соціокультурної компетентності;
Таким чином, при вивченні другої іноземної мови не вимагається інтенсивна робота для формування в учнів уявлень про категорії, відсутні в рідній мові. Проте, навіть у загальних категоріях першої і другої іноземних мов існує ряд відмінностей, на які важливо звернути увагу учнів із самого початку.
Наявність загальних рис у мовах сприяє повному перенесенню явищ першої іноземної мови на схожі явища другої іноземної мови, що й викликає помилки.
Саме тому, не дивлячись на спільність категорій, ряд збігів у понятійній сфері, тренування граматичних явищ другої іноземної мови не повинно бути менш інтенсивним, ніж у першій мові.
З розвитком умінь і навичок у другій іноземній мові, збільшенням обсягу засвоєного мовного матеріалу відбувається постійне зменшення впливу першої іноземної мови на другу. З часом учні починають усвідомлювати внутрішні закони побудови системи другої іноземної мови, формується «відчуття мови».
Сучасна реформа системи освіти й реалії нашого життя вимагають удосконалення методології й методики оцінювання особистісних і навчальних досягнень учнів.
Розробка проблеми оцінки особистісних досягнень учнів вимагає серйозних теоретичних і прикладних досліджень, ретельного планування й координації дій всіх учасників освітнього процесу.
Для забезпечення об'єктивності й надійності оцінки навчальних досягнень необхідно починати планомірну роботу із впровадження тестових методик оцінки навчальних досягнень школярів у педагогічну практику регіону.
Іноземні мови вивчаються в наш час, починаючи з 1 і закінчуючи 11 класами. Це вимагає зміни програм й удосконалення дидактичного комплексу. Контроль є невід'ємним елементом й умовою успішного засвоєння змісту навчання. За результатами, отриманими у ході контролю, можна судити про стан рівня навченості учнів на певному відрізку часу (вхідне, граничне й проміжне тестування) і про їхню готовність для включення в навчально-пізнавальну діяльність. Тому контроль повинен бути багатоцільовим, багатобічним і багатоступеневим і базуватися на наступних принципах: планомірність, систематичність, об'єктивність, комплексність, індивідуальність і педагогічна тактовність.
Ефективність контролю залежить від того, наскільки грамотно складений план, обґрунтовані мета й способи контролю, наскільки правильно визначені найефективніші методи й форми контролю.
Проведення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов'язкового мінімуму змісту й рівню підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики.
Зміст навчання іноземної мови містить у собі 4 види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відповідні критерії.
Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом і якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови.
Учень від самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього висуватися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.
Першою ланкою в системі контролю з іноземної мови є вхідний контроль, що проводиться в разовому порядку з метою перевірки базових знань і практичних навичок з дисципліни, а також з метою виявлення прогалин у знаннях і визначення шляхів їхнього усунення. Форми проведення вхідного контролю проводяться у формі тестування. Матеріали вхідних тестів складаються на основі шкільної програми.
На цьому етапі контролю особливу увагу варто приділити відбору критеріїв оцінки рівня підготовки, які полягають у наступному: уміння використовувати теоретичні знання з граматики при виконанні практичного завдання;
мовна компетенція (правильність використання засвоєних лексичних одиниць, мовна здогадка, відбір потрібної інформації).
Підсумки вхідного контролю аналізуються викладачами, виявляються типові помилки та визначаються шляхи їхнього усунення.
Другою ланкою в системі контролю є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів оволодіння ним, здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.
Третьою ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться 2 рази в рік.
Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Один раз наприкінці семестру проводиться контроль за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:
5/12.
Контроль
Аудіюв.
18/12.
Контроль
Говор.
22/12.
Контроль
Читання.
25/12.
Контроль
Письма
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.
Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:
- з першого року навчаня (1 клас) – 2 зошити, один з яких може бути на друкованій основі. Для виконання підсумкових контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
 При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
 У 10-11 класах у зошитах перевіряються найзначиміші роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
 Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».
Усі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог: писати охайно та розбірливо; записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота), вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.
Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є само- оцінювання. Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.
Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого – займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.
Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).
Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.
На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: ЛібраТерра,2008.». Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev