Світлиця українського слова

Вона створена два роки тому в Міжгірській загальноосвітній школі І-III ст. №1 з ініціативи вчителя-методиста М.М. Добоні, для якої школа стала основним змістом життя, і куди щодня поспішає, окрилена добром і любов’ю до дітей і до рідного слова. Марія Михайлівна переконана: „Рідна мова – це колискова пісня українського народу, виспівати яку має саме вчитель”.


Щоранку кожного учня, що заходить в цей просторий і сонячний клас – Світлицю українського слова, першими вітають, сповнені тепла і любові слова: „Дорога дитино! Щиро запрошуємо тебе в Світлицю українського слова! Нехай воно подарує тобі всі барви своїх відтінків і пахощів, завжди звучить у твоєму серці найчарівнішою мелодією маминої колискової, а на життєвих дорогах скрізь буде для тебе невмирущим оберегом і чарівним Євшан-зіллям...”.
І майже поруч, із любовно вишитого дитячими руками тестаменту, зорить в душу кожного невмирущий Шевченків заповіт.
А над ними, у розкриллі білосніжних рушників, немов злітають увись два барвисті українські віночки - обереги добра і краси Світлиці, а також її юних господарів – учнів 5-Б класу та їх. класного керівника М.М. Добоні.
Емоційним центром Світлиці є макет батьківської хати, яка завжди була і є життєдайним джерелом виховання любові до рідної мови і національної культури.
Почесне місце відведено популяризації серед учнів творчості лауреата Державної премії ім. Шевченка, випускника Міжгірської школи Петра Скунця: портрет роботи місцевого художника Миколи Дуленка, фотографії поета, тематична книжкова поличка „Яв цім житті був від епохи вище”.
Одразу після створення Світлиці, – розповідає Марія Михайлівна, – ми разом з учнями чітко визначили, що в ній завжди пануватиме культ літературної мови. Адже не секрет, на уроках ми привчаємо дітей до цього, а щойно продзвенить дзвоник, як діти відразу починають спілкуватись на закарпатському ддіалекті.
Для того, щоб слово озвалось до них; творчістю, спалахнуло іскринкою в свідомості учнів, заграло на їхніх устах живою барвистою мелодією, щоб до нього тягнулися, як до незгасної зірки, в Світлиці проводиться багато літературно – мистецьких заходів та конкурсів: „Тобі, рідний краю, і честь, і любов”, „Прости нас, пам’яте, прости”, „Рідна мова – диво калиновне”, „Стрітення Громівниці – весни провісниці”, „Дзвенять Кобзареві струни”, „Недоспівана пісня Петра Скунця” тощо.
Тож нехай і надалі в Світлиці українське слово квітне сонячно і барвисто, виколисуючи в учнів прагнення вчитись творити Добро і Красу.

Віра Фесенко,
член Національної спілки журналістів України