„ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ!”

hol 1В історії кожного народу існують трагічні сторінки. Трагедія українського народу полягає в тому, що довгий час вони не мали своєї держави. Чужинці, які володіли нашими землями, намагалися всіма силами стерти з пам’яті народу його славну історію. Радянський режим бажання українців мати свою незалежну державу нищив голодом.
У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найтрагічніших сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. Голодомор — це геноцид української нації, вчинений у 1932-1933 роках. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, „розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Не бажаючи втратити Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, замаскований під плани здавання хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна як штрафи за невиконання плану. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив усі шляхи до порятунку. Лише селянам України та Кубані заборонялося виїжджати за межі села. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР чи республіки подібного рішення не було застосовано.
Сталінський режим проголосив голод в Україні неіснуючим явищем і на цій підставі відмовився від допомоги, яку пропонували численні неурядові організації, зокрема українські громади з закордону та Міжнародний Червоний Хрест.
Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисяч осіб.
Все це відбувалося за наявності великих запасів зерна у централізованих державних резервних фондах та масштабного продовольчого експорту. Дії тоталітарного режиму підтверджують намір знищити частину української нації у визначених часових межах.
Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Більшість науковців обстоює цифру в понад 7 мільйонів осіб в Україні та 3 мільйони українців в інших регіонах СРСР: на Кубані, у Центрально-Чорноземній області, Поволжі та Казахстані.
Режим ужив заходів, щоб стерти пам’ять про вбивство понад 7 мільйонів українців, але пам’ять народу є незнищенною, і з становленням незалежності України заборону говорити про Голодомор було зірвано.
Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Учні та вчителі Сторожницької школи долучилися дозагальноукраїнської акції „Запали свічку”.
Традиційно ми вшановуємо пам’ять замордованих українців хвилиною мовчання. Учні виготовляють стіннівки, переглядають документальні фільми та вивчають документальні свідчення про Голодомор.
Сторожницька ЗОШ I-III ст.
Ужгородської районної ради Закарпатської області
hol 2 hol 3