На базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти успішно завершилося навчання вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, які зараз здійснюють освітній процес у 5 класі та забезпечують реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти.
Нова українська школа вимагає реалізації інноваційних педагогічних, методичних, навчальних, інформаційно-комунікаційних, наочних та інших інструментів навчання, що базуються на компетентнісному, особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах. Одним із напрямів реформування освіти є компетентний учитель, готовий до змін. Цих змін вимагає суспільство, учні, батьки, саме життя.
Метою освіти Закон визначає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей». Отже, в результативній частині акценти зміщено із засвоєння знань і набуття конкретних умінь та навичок на розвиток компетентної мовної особистості учня, його інтелектуальних і творчих здібностей, ціннісних орієнтацій, системи ставлень.
Нова українська школа регламентує нові пошуки, зміни в галузі освіти, зокрема мовної, відповідно до суспільних потреб формування національно свідомої, духовно багатої, творчої особистості, здатної орієнтуватися в інформаційному потоці, ефективно спілкуватися в різних мовленнєвих ситуаціях тощо.
На базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти завершилося навчання вчителів української мови та літератури, які здійснюватимуть освітній процес у 5 класі та забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти. Адже Нова українська школа потребує саме вмотивованого модератора в освітньому процесі. Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Саме про це, а також про нові методи, форми, принципи освітнього процесу, використання інформаційних технологій говорили та практикували слухачі курсів.
З особливим почуттям любові до рідного слова з’їхалися до Ужгорода закарпатські учні та учениці, студенти. 10 грудня у аудиторіях Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти відбулися конкурсні змагання учасників третього етапу ХXIІ Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика. У зв’язку з карантинними обмеженнями, відкриття Конкурсу відбулося без традиційних урочистостей. Усі учасники пройшли температурні тести, обов’язковими були маски, дотримання певних дистанцій та інші процедурні умови, що випливають з урядових вимог щодо забезпечення профілактики COVID-19.
„Мова – життя духовного основа”, – казав Максим Рильський, і це дійсно так. Слово – це знають історики, літератори, політологи та психологи – володіє енергією душ, воно відроджує пустелю, зцілює людей та народи, здатне надихати на працю та героїзм. На слові вибудовується духовний світ епохи та націй, його, як інструмент, застосовують у багатьох сферах функціонування суспільства. І з часом роль слова в житті людини тільки зростає.
Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти, що вимагає реалізації принципово нових педагогічних, методичних інструментів, які мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання. Нова школа потребує нового вчителя – коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Саме тому з 25 жовтня по 3 листопада 2021 року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти пройшло навчання найкращих педагогів мовно-літературної освітньої галузі, які як тренери НУШ будуть здійснювати підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, що забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти.
Невеличке українське містечко Чорнобиль, що потопало в зелені, у вишнях та яблунях. Дочорнобильський світ – спокійний, неквапливий, занурений у поблажливу благодушність. Здавалося, що тут гармонійно злилися краса поліської природи і сховані в бетон чотири блоки АЕС. Трагедія сталася 26 квітня 1986 року.
5 квітня в актовій залі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти на запрошення Тетяни Гнаткович, завідувача кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін, кандидата педагогічних наук, відбулася зустріч із мовознавцем, телеведучим, автором багатьох підручників та посібників Олександром Авраменко, доцентом Київського університету імені Бориса Грінченка, завідувачем кафедри гуманітарних дисциплін Технічного ліцею НТР „КПІ”. Присутні у залі – кращі представники українських філологів Закарпатської області та учні 10-11 класів Ужгородської загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих дисциплін Закарпатської обласної ради (директор О.Т. Іщенко), навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня з угорською мовою навчання - угорськомовна гімназія" Ужгородської міської ради Закарпатської області (директор П.П. Ковач).