Мирним атом не буває

Нещодавно вся Україна, як і кожного року в кінці квітня, згадувала Чорнобильську катастрофу. Здається, за ці роки сказано про трагедію майже все. Та мене зацікавило, чи зробило людство правильні висновки. Тому вирішив порівняти Чорнобильську трагедію з нещодавніми подіями 11 березня 2011 року на АЕС Фукусіма 1, яка постраждала в результаті чи не найсильнішого в історії Японії землетрусу та цунамі.
Колись я вважав, що японські атомні станції безпечні на 100%. Зараз бачу, що це не так. Після вибуху ніхто не знав, що робити. Як і 28 років тому в Україні, уряд Японії виявився безсилим. І все ж у світі, як і раніше, активно розвивається атомна енергетика.
Чорнобильська катастрофа поки що утримує сумну першість і за інтенсивністю вибуху, і за складом викидів, і за кількістю смертельних жертв.


Що сталося
ЧАЕС
На 25 квітня 1986 була запланована зупинка 4-го енергоблоку для ремонту. У ході зупинки планувалося провести різні випробування та експерименти. Під час одного і спрацював аварійний сигнал, але заглушити реактор не вдалося – поглинаючі стрижні були невдалої конструкції, а реактор працював у посиленому режимі. Сталося кілька вибухів.
«Фукусіма-1»
Перший вибух на японській АЕС стався наступного дня після землетрусу – 12 березня, другий – 14 березня. Причина вибухів: через стихію припинилася подача електроенергії на систему охолодження реакторів. Під захисною оболонкою почала накопичуватися пара, яка рвалася назовні. За потужністю обидва вибухи були у багато разів слабшими, ніж чорнобильський. Захисна оболонка реакторів від них не постраждала – зруйнувалися лише стіни енергоблоків.

Рівень забруднення
ЧАЕС
Під час і після аварії радіаційний фон навколо блоку становив 120 млн. мілізівертів на годину (за рахунок земної радіації населення одержує в середньому близько 2 мілізівертів за рік).
«Фукусіма-1»
Максимум, який фіксувався на японській АЕС, – 1000 мЗв/год. Водночас радіація з АЕС, крім атмосфери, потрапляла також і в океан.

Кількість постраждалих
ЧАЕС
Один співробітник АЕС загинув під час вибуху під уламками, другий помер від травм у лікарні. Через два тижні після аварії від променевої хвороби померли 6 пожежних, які першими прибули на аварію. Ще 30 осіб померли протягом кількох місяців. Всього ж різні дози опромінення отримали 600 000 ліквідаторів та 5,5 млн. жителів забруднених територій. І це далеко не весь список.
«Фукусіма-1»
Серед співробітників АЕС є двоє загиблих і ще 25 поранених та опромінених. Рівні радіоактивних доз, отримані ними, значно нижчі від гранично допустимих (250 мЗв на годину). Серед населення постраждалих немає.

Евакуація
ЧАЕС
У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони. У наступні дні почалася евакуація людей з 30-кілометрової зони. Всього протягом 1986—1991 років було евакуйовано та відселено 163 000 українців.
«Фукусіма-1»
У перший день аварії було евакуйовано населення з 3-кілометрової зони навколо АЕС. Зараз зона обов'язкової евакуації розширена до 20 км, зона добровільної евакуації – до 30 км. Уряд вирішує питання про розширення її до 40 км. Евакуйовано 320 000 чоловік.

Кількість ліквідаторів
ЧАЕС
На роботах з ліквідації наслідків у 1986—1987 роках брали участь близько 240 000 чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – близько 600 000.
«Фукусіма-1»
Всього на японській АЕС діяло 400 ліквідаторів.
Свою аварію японці оцінили в 10% аварії ЧАЕС.
Наслідки в Японії хоч і слабші, та все ж вагомі. Які масштаби не займала б ядерна катастрофа, все одно з’являються мутації.

Ще й досі діють певні обмеження, викликані занепокоєнням урядів низки країн після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Зокрема, британський уряд і далі обмежує реалізацію м’яса овець, що пасуться у деяких районах Вельсу. А на півдні Німеччини заборонено продавати м’ясо кабанів та гриби, якими вони харчуються.
 Але хоча Чорнобиль і підірвав довіру громадськості до атомної енергетики, він не став її кінцем. Справді, після 1986 року спорудження нових АЕС у світі сповільнилося, проте атомні станції і нині виробляють 16 % усієї світової електроенергії. Атомна промисловість змогла досягти цього переважно шляхом нарощування потужностей існуючих АЕС замість будівництва нових станцій. Лише третина додаткової електроенергії атомного походження за останні 20 років є продуктом нових атомних станцій.
На початок нового тисячоліття у світі почали забувати про істинні масштаби Чорнобильської трагедії, тому клімат для атомної енергетики знову став сприятливим. Зростання цін на нафту і газ та занепокоєння з приводу глобального потепління змусили світ заговорити про «атомне відродження». Зараз у світі будуються 64 нові АЕС, окрім тих 443, що вже існують. Наступна ядерна катастрофа може трапитися в Європі. Повна дезактивація там неможлива.
Чи потрібно розвивати ядерну енергетику? Я абсолютно переконаний, що ні. Дуже прикро, що світове співтовариство не вживає помітних та дієвих заходів у цьому напрямку. Я реаліст і розумію, що відмовитися повністю від атомної енергетики ми сьогодні не можемо, але і Чорнобиль, і Фукусіма – це вагомі причини, щоб замислитися, яке місце займає атомна енергетика в загальному комплексі енергозабезпечення сучасного світу. Очевидно сьогодні варто було б більше займатися енергозбереженням.

Олексій Ковтюк, гурток «Журналістика», ПАДІЮН