Феномен культурного поступу в книжці літературознавчих статей Наталії Ребрик

Щойно вийшла друком чимала – загальною кількістю близько 700 сторінок – книжка «Невичерпальність духу. Літературознавчі портрети. Статті. Рецензії», у якій розміщено за трьома розділами літературознавчі та культурологічні праці кандидата філологічних наук, доцента кафедри педагогіки та психології ЗІППО Наталії Ребрик. Матеріали, написані в 2011-2021 рр., відгук пристрасного дослідника духовного розвою Закарпаття. Адже тут читачеві на розсуд винесено дослідження літературного та культурного процесу краю упродовж останніх двох століть із урахуванням складного та неоднозначного суспільно-історичного шляху нашого регіону. До кожного розділу дібрано влучний епіграф-мотто, що, мов у скельці, відбиває стремління й потуги прогресивних людей в епосі. Розташування статей та рецензій у книжці має часову орієнтованість, тому складається враження, що авторка уважно спостерігає за розвитком прогресивної думки, за тим вічним духом, «що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю» (І. Франко).

Особлива увага авторки прикута до міжвоєнного двадцятиліття ХХ ст., коли у нашому краї відбувався бурливий культурно-освітній та економічний розвиток як наслідок глибинних євроінтеграційних процесів. Постаті, яких торкається прискіпливий погляд дослідниці, на перший погляд, добре відомі загалові, що ще тут скажеш? Однак авторка завжди віднаходить щось цікаве і важливе, вдивляючись у нього з незвичної точки зору. Так, свіжим, на нашу думку, є компаративний підхід до дослідження культурних явищ та постатей. Авторка для цього вибирає цікаві тандеми: В. Довгович – О. Духнович, Ю. Станинець – В. Свида, А. Кашшай – І. Долгош, П. Скунць – В. Скакандій – і начебто моделює уявні діалоги між ними.

Цікавими для вчителів будуть, зокрема, і розвідки про родину Русових, руський театр, закарпатську журналістику в дослідженнях О. Рудловчак, молодіжний «народовецький» рух чи капелу О. Кошиця, закарпатський період в житті М. Садовського, які в силу історичних обставин опинилася в 20-х рр. ХХ ст. в нашому краї.

На особливу увагу заслуговують і статті, присвячені життєвому та творчому шляху сучасників – поетів-закарпатців, лауреатів Шевченківської премії Д. Креміня та П. Мідянки, науковця М. Мушинки, першого ромського прозаїка М. Бурмека-Дюрі. Дослідниця світлими мазками вимальовує кожен портрет так, що він запам’ятовується. Навіть розкриваючи постать у традиційному ключі, подає розсип цікавих і ексклюзивних фактів про людину, у якої, за В. Симоненком, «думка … єдина, очі… одні».

Радіючи з факту появи збірника статей, рекомендуємо це видання педагогічному загалу, а також бажаємо автору нових плідних звершень на ниві рідного культурного поля.